|
|
|
|
|
|
|
|
Пам’яті Гавела19.12.2011, 15:36/ КоментаріЯків Гольденберг, ЛДПУ / http://president.com.ua/modules.php?name=Pages&pa=showpage&pid=842
Зрештою, тільки у двох східноєвропейських країнах, що пережили в тій чи іншій формі оксамитові революції, президентами стали відомі інтелектуали – дисиденти: Желєв і Гавел. Випалена ж українська політична нива на момент проголошення суверенітету Росії знала політичних в’язнів, переважно націонал-більшовиків; пригодованих письменників – співців компартії, що в одну мить ухопили лідерство серед незалежників; кухонних дисидентів, а також певну кількість інтелектуалів - супротивників режиму, що їм дозволила доля створити декілька опозиційних партій. Досить швидко найвідомішим лідером став Чорновіл, але нашому народу потрібен був відомий, передбачуваний, заслужений, поважний, досвідчений, дарма що комуніст (причому головний). Перед тим народ дозволив змову Народної Ради з більшістю, які вкрали у нього вибори першого парламенту нової країни. Вже у наш час, маючи 20-річний політичний досвід, нарід обрав нинішнього президента, а надалі дозволив здійснити конституційний переворот, чим і була завершена багаторічна Велика Кримінальна Революція. Помаранчева Народна Контрреволюція стала в ній лише епізодом. За всієї нестерпної легкості буття (назва книги іншого дисидента) в начебто замиреній протягом 20 років Чехословаччині всі знали, хто вартий чого. Неможливо собі уявити, щоби поляки вибрали якогось нового Ярузельського, а чехи й словаки – такого собі Гусака. Президентом став Гавел, драматург, есеїст. Починав робітником сцени, помічником директора театру, був студентом Празької академії кіномистецтва. Перша п'єса - "Вечірка в саду" (1963). У 1965 була поставлена п'єса "Меморандум" - сатира на бюрократизм. Після 1968 року п'єси Гавела були заборонені в Чехословаччині, але ставилися на багатьох європейських сценах. У 1969 Гавел отримав австрійську державну премію з літератури. Надалі його творчість відзначалася іншими нагородами. У січні 1977 більше 500 чехословацьких інтелектуалів підписали "Хартію-77",- декларацію, звернену до уряду, з вимогою дотримуватися угод Гельсінкських угод щодо дотримання прав людини. Чи було в той час стільки таких сміливців в усьому Радянському Союзі, скільки у маленькій Чехословаччині? Питання риторичне. Гавел тоді був під домашнім арештом, а його есе "Влада безвладних" із закликом до народу "жити по правді" та робота в Комітеті захисту несправедливо переслідуваних призвели до трирічного ув’язнення. В 1983 розповсюджувалося його эсе "Листи до Ольги", у 1985 за кордоном ставили його п’єсу "Largo Desolato", 1985). Вже під час революції Гавел попав під "попереджувальний" арешт. Після звільнення зайняв чільне місце в Громадянському форумі. 29 грудня 1989 року обраний президентом Чехословакии, а 5 липня 1990 року переобраний на дворічний термін. Під час економічних реформ уряду Клауса тодішній авторитарний лідер Словаччини Мечіар запропонував словакам вийти зі складу федерації, а у липні 1992 року словацькі депутати наклали вето на переобрання Гавела. Почалося цивілізоване розлучення, Гавел пішов з поста президента, а в січні 1993 року його обрали президентом Чешскої Республіки. Вже після операції на легенях він був обраний на п’ятирічний термін у 1998 році. І за свого президентства, і після нього Вацлав Гавел був арбітром і совістю нації. За загрози демократії, коли парламент призначив непопулярного керівника телебачення, люди вийшли на вулиці Праги. Їх підтримав президент, і справу було вирішено. Україна не Чехія. Поки що. Пам’ятаймо Вацлава Гавела. |
|
|
© 2005 Ліберально-демократична партія України.
Прес-служба ЛДПУ: [email protected]. Для зауважень та пропозицій: [email protected] У разі використання матеріалів сайту посилання на www.ldpu.org.ua є обов'язковим. Розробка та дизайн УРА Internet |
|