Головна Контакти Карта сайту




04 November, 2024
Ліберально-демократична партія України
UKR     RUS     ENG
Свобода кожного - основа свободи всіх


Партія
Новини ЛДПУ
Кандидати та активісти
Лібералізм: теорія і практика
Інститут Лібералізму
Голосування
Фотоархів
Запитання і відповіді

Вхід



Україна вже кілька років як заслужила називатися ліберальною демократією

12.11.2023, 19:30/ Заяви
Версія для друку
10-го листопада 2023 року національний секретар Ліберально-демократичної партії України Яків Гольденберг дав онлайн інтерв’ю керівнику прес-служби партії Валентині Ткаченко.

- Доброго дня, пане Якове!

- Доброго здоров’я, пані Валентино!

- Як ми з Вами говорили пів року тому, до перемоги ще далеко.
- Як ми з Вами казали, всі чекали великого наступу України. Готувалася "Гвардія наступу", деяка кількість більш-менш сучасної зброї була отримана, але її було недостатньо. До стратегічної переваги над ворогом, який жодного дня не шкодував свого "м’яса", більш ніж достатнього, і який досі домінує в авіації та ракетах великої дальності, ще далеко. Треба додати й підготовлені лінії оборони та величезний обсяг мінувань. Це ж не їх територія,- чому би не всю її замінувати? Таким чином, порівнювати контрнаступальні операції минулого року та нинішню реальність просто неможливо. Московити фактично перейшли до стратегічної оборони. Звідси і підрив Каховській ГЕС, і локальні наступальні операції.
Фахівці казали, що рівень стратегічної вразливості саме Криму був очевидний. Але сил для повернення Криму було недостатньо.
Враховуючи близькість Донецьку до лінії фронту, чи можливо було би взяти саме його, тобто зробити те, чого в свій час не зміг зробити Порошенко, намагаючись його оточити? Ми цього не знаємо, але величезна кількість російських вояків навколо Донецка, постійні "м’ясні" наступи вказують, що Донецьк для збереження терористичного режиму так само важливий, як і Крим.
Чесно кажучи, мало що можна додати до крайніх виступів президента Зеленського та начштаба Залужного. Начебто був якийсь внутрішній спір, а насправді його немає. Ефективної зброї невистачає.
Пів року тому ми з вами згадували, що президент ЄНП Манфред Вебер говорив, що європейський оборонно-промисловий сектор має перейти у режим воєнної економіки. Поки що цього не зробили європейці, і США теж.
Закон про ленд-ліз не був задіяний, і не продовжений на 2024 рік. Українська влада останнім часом наголошувала на першочерговій важливості не ленд-лізу, а безоплатних механізмів передачі озброєнні Україні. Конгрес виділяє з бюджету кошти на військову допомогу Україні, а Білий дім і Пентагон вже самі вирішують, на які конкретно зразки озброєння їх витратити чи яким саме військовим заводам розподілити замовлення. Це гнучкий механізм, але і передвиборча боротьба між демократами і республіканцями, і війна Ізраїля з хамасом вже гальмують допомогу Україні. Україна засудила хамас, висловила підтримку Ізраїлю в його праві захищати себе та свій народ. Та вже почалися розмови про недостатнє врахування необхідності дотримання певного балансу та непогіршення відносин з арабськими краінами та іншими, що умовно відносяться до "глобального Півдня". Це, можливо, більше прикінцеве відлуння класичних радянських уявлень про Близький Схід, ніж конкретні пропозиції в сучасних умовах; а, можливо, і певне особисте ставлення до подій та відкритої позиції президента.
Нарешті вже всім стала очевидна вісь хамас – хизбалла - тегеран – москва – пхеньян. І як США, так і Європа разом з Британією будуть продовжувати нам допомагати. Бо це, враховуючи реалії, є їх питання національної безпеки.
Покращуються і попередні умови вступу в Євросоюз. Це велика робота. І це необхідність вирішення реальних проблем відносин із сусідами, як економічних внаслідок недостатньо оформлених питань "зернових коридорів", так і інших проблем, як, наприклад, з Угорщиною.
Відомий нам ліберал Френсіс Фукуяма вважає, що "порівнюючи з деякими нинішніми членами ЄС, Україна заслуговує на серйозний розгляд на членство. Я не розумію, як такі країни, як Угорщина, досі є членами ЄС. Адже вони більше не є демократіями. Нині Україна значно більш демократичніша країна, ніж Угорщина. Україна вже кілька років як заслужила називатися ліберальною демократією. Я бачу, що базові інститути ліберальної демократії вже є". Ми не проти такого невеличкого перебільшення.
Ми з вами колись казали, що цивілізація в свій час взяла росію "на живця". Її взяли в певну облогу, обклали санкціями, і тільки крайні півтора року йде реальна допомога Україні, без якої Ви знаєте що. Живець, слава Богу, живий, але того, що було зроблено цивілізацією заради свободи, миру, її ж безпеки, недостатньо.
Захід зацікавлений не в розпаді росії, а як і раніше, у її військовому та економічному послабленні. І тільки надалі – у можливому поверненні її в європейську сім’ю. Спочатку дії Заходу були спрямовані на санкції та стратегічне послаблення росії на європейських напрямках НАТО, у тому числі і так не дуже сильних флотів. Цьому сприяли передислокація російських військ на український напрямок, частин флотів на Чорне та Азовське моря, подальше закриття Босфору із початком війни,- така собі мишоловка, про яку ми з Вами говорили. А надалі - вибивання кораблів американськими ракетами без участі самої Америки, перебазування флоту терористів до Новоросійська та Абхазії. Навіть засоби ППО росія вимушена перекидати з кордонів на фронт через великі втрати С-400.
От і британський прем’єр Ріші Сунак констатує: "Хоча прогрес на полі бою надзвичайно важкий, своєю сміливістю, стійкістю та рішучістю ви досягаєте неймовірного. Ви показали, що Росія не може перемогти. Спроба Росії провести наступ на Авдіївку провалилася, завдавши найгірших втрат у 2023 році. Ви відтіснили Чорноморський флот і зробили Крим для Путіна радше слабкістю, ніж перевагою. Це величезна поразка для Росії. Ви відкрили експортний коридор до Босфору, через який проходять українські кораблі. Це говорить щось дуже важливе про український характер: навіть коли ви боретеся, захищаючи свій народ, ви також боретеся за те, щоб вивезти зерно, щоб нагодувати найбідніших і найвразливіших по всьому світу".
Як ми вже казали, багато є сценаріїв розвитку подій після поразки рашистів. Їх освітлюють Володимир Токарєв на своїх каналах, Олег Магалецький в європейських структурах. Але поки це теорії, а також можливість довести до наших союзників думку щодо "нестрашних" варіантів розпаду росії, подібних розпаду срср.

- А який зараз стан українського політикуму, і яким він буде після перемоги?

- Щодо ролі партій під час війни ми з Вами говорили раніше. Вона дуже обмежена. Парламент приймає рішення, ініційовані президентом і виконавчою владою. Хто в парламенті інколи критикує виконавчу владу – це ЄС.
Ми і надалі пропонували ряду ліберальних і демократичних партій співпрацю та можливе об'єднання, та їхньої діяльності практично немає, відгуків реальних нема. Навіть керівники деяких досить відомих партій нині позиціонуються як якісь громадські діячі.
Термін чергових парламентських виборів уже пройшов. ЦВК, як їй і положено за законом, розіслала партіям запити. Ми призначили свого представника в Комісії.
В умовах війни люди перебувають у дуже різних місцях та в дуже різних умовах. Як Ви розумієте, і на тимчасово окупованих територіях, і в різних країнах. Це ми враховуємо. Ми поновлюємо втрачені зв'язки та організуємо нові. На відміну від часів Майдану, як я казав, шукаємо вже сформованих, дієвих та впливових людей. Ми підтягуємо до партії людей із досвідом, серйозних, дієвих. Це академічне середовище, колишні керівники великих компаній, керівники технопарків, військові. Також розширюємо коло знайомств з активними людьми, які не обов'язково мають позиціонуватися з партіями. Звичайно, у кожного зараз дуже багато роботи і багато проблем.
Працюємо над збереженням інтелектуального потенціалу в першу чергу, підтримання серйозного рівня генерації. Поки утримуємо якісний "академічний" рівень наших джерел. Як по партії та дружнім громадським організаціям, так і по Інституту лібералізму.
На часі початок активної реорганізації наших кокусів, поки що без формальних дій щодо перереєстрації, бо система поки що працює тільки в одну сторону - формального державного контролю. І знову ж таки, кожна організація знаходиться у своїх умовах. Деякі у підпіллі, із деякими втрачений зв’язок. "Контролерам" це все однаково.
Вже відомо, що буде поновлюватися звітність у НАЗК, знову ж таки формально, тобто звітність усіх партій, парламентських і позапарламентських, і тих, хто має державне фінансування (навіть в умовах війни!), і тих, хто не має такого фінансування. І тепер ми не зможемо, як раніше, безпосередньо боротися із бюрократією НАЗК, як ми це робили з перемінним успіхом до пандемії коронавірусу. Тільки шляхом взаємної переписки.
Треба прямо сказати, що окремі наші керівники мали проблеми з банками, що почали їх "моніторити" як "публічних осіб". І це незважаючи на досить давні наші рішення та роз’яснення. Така активність посилилася саме у цьому році. Чомусь блокують рахунки людей у такий важкий час. Деякі наші колеги навіть склали повноваження керівників. Ми не можемо їх за це звинувачувати, надаємо їм відповідні документи. Під секретом скажу Вам, що майже всі продовжують з нами працювати.
Ну і новий закон про "первинний фінансовий моніторинг" буде, можливо, якось нас зачіпати, хоча очевидно він має бути направлений проти дуже "вагомих" порушників закону. Втім, як завжди, наша бюрократія може переслідувати усіх підряд, і на "вагомих" у неї не вистачить сил.

- То якою буде наша роль?

Виборчий Кодекс передбачає проведення виборів за пропорційною системою. Стосовно участі у виборчому процесі ми підтверджуємо, що найближчим часом про участь у парламентських виборах, тим більше за прийнятим законом, не йдеться. Тут жодних ілюзій не має бути. Якщо будуть зміни у Виборчому Кодексі, що дозволять висування по округах, наша участь може бути, але на даний час я не бачу жодної можливості для таких змін.
Головне, що наша скромна наразі діяльність направлена на те, щоби почати відродження та подальше зростання ліберальних і демократичних партій в Україні.

- Дякую Вам за відповіді.

- Дуже дякую Вам за хорошу роботу. Будьте здорові та активні.
 

Новини ЛДПУ:
Заяви
Новини ЛДПУ
Лібералізм: теорія і практика
 
Новітня історія ліберальних демократів у форумах


© 2005 Ліберально-демократична партія України.
Прес-служба ЛДПУ: [email protected]. Для зауважень та пропозицій: [email protected]
У разі використання матеріалів сайту посилання на www.ldpu.org.ua є обов'язковим.
Розробка та дизайн УРА Internet