Головна Контакти Карта сайту




25 April, 2024
Ліберально-демократична партія України
UKR     RUS     ENG
Свобода кожного - основа свободи всіх


Партія
Новини ЛДПУ
Кандидати та активісти
Лібералізм: теорія і практика
Інститут Лібералізму
Голосування
Фотоархів
Запитання і відповіді

Вхід



Яків Гольденберг:Україна своїм героїчним спротивом уже вирішила для Заходу ряд геополітичних питань

02.05.2023, 00:15/ Коментарі
Версія для друку
29-го квітня 2023 року національний секретар Ліберально-демократичної партії України Яків Гольденберг дав онлайн інтерв’ю керівнику прес-служби партії Валентині Ткаченко.

- Доброго дня, пане Якове!

- Доброго здоров’я, пані Валентино!

- Багато активно обговорюваних більш як пів року тому питань має своє продовження, та до жаданої перемоги далеко. Хоча вже починається й обговорення стану українського політикуму, яким він буде після війни.

- Дійсно досить давно ми з Вами зустрічалися. Давайте спочатку про те, чого всі чекають.

Ще більша частина потуги безглуздого та нещадного московитського джихаду перемелена героїчним українським військом, та дуже дорогою ціною. Віддалено щось схоже з їхніми постійними атаками я колись бачив у китайських фільмах про війну в Кореї. Дуже багато поклали китайців, та спільну війну проти міжнародних військ під егідою ООН CРСР із Китаєм так і не виграли. Хвилі мобілізації продовжуються, офіційно або ні,- беруть студентів, хворих, маньяків. І "м'яса" у них вистачає, і зброя ще є. Щоправда, є перші дані щодо недостачі амуніції, бо шити не встигають, обладнання на фабриках розікрадено. Та, можливо, щось куплять у Ірану, Північної Кореї.
Всі чекають великого наступу України. Хочуть бачити результат. Хочуть бачити й наші партнери.
Я хоч і маю армійський досвід, досить застарий, та не фахівець у військовій стратегії. І, як уже казав, диво розгрому північної та західної груп рашистських військ для мене порівняне з біблійними прикладами, а також реальними випадками під час оборони новітнього Ізраїлю.
Зараз фахівців у інтернеті дуже багато. І всі гадають, на якому ж напрямку буде перший сильний контрудар. Може, й надто багато говорять. Хоч би зайве не виказали.
От ізраїльтянин Григорій Тамар добре знає сучасну війну, до того ж гібридну. І говорити має право, бо дивиться іззовні. Каже, що українські контрнаступальні операції минулого року ще будуть вивчати в офіцерських академіях розвинутих країн як цікаві прийоми.
Як диванні стратеги, так і народ побачили успішні київську, харківську та херсонську операції. І думають, що тільки трохи треба зараз надавити, і успіх буде. А реально бачимо так званий зимово-весняний наступ росії на донбаському фронті в середньому по декілька метрів на день, у якому "м’яса" московити не жаліють абсолютно. Не будуть жаліти й надалі. Та все коли-небудь кінчається. "М’ясо" ще буде, але не буде вистачати озброєння, обмундирування тощо. Та й важливо, що командний склад не швидко відновлюється. Сьогодні війська рф можуть планувати і пробувати реалізовувати суто тактичні операції. В цілому московити фактично переходять до стратегічної оборони.
Тамар каже, що великих мас російської армії у великих наступальних операціях України не знищили і не полонили, тобто багато сил було виведено (дійсно, на північному напрямку було знищено та захоплено дуже багато техніки, та люди зі зброєю вийшли). І вважає, що першочергове завдання – не звільнення території, а в першу чергу розгром російської армії. І це вірно, бо наявність їхніх боєздатних сил буде завжди становити небезпеку. Так і діє зараз командування.
Якщо деякі оглядачі вважають, що росія зможе ще рік воювати з нинішньою інтенсивністю, то і з цим упоратися дуже важко. І лише необхідна кількість більш-менш сучасного озброєння (а в деяких випадках і зовсім нового, як, наприклад, німецька зенітна система Skinex), що надають нам, нарешті змінить якість сучасної війни. Але динаміка нашої взаємодії з партнерами недостатня, а в ряді моментів вона фізично не може бути достатньою.
Все більше західних діячів відверто кажуть про стан взаємодії з Україною. От президент ЄНП Манфред Вебер прямо каже, що реакція ЄС після (повномасштабного) вторгнення була недостатньою. "Ми реагували запізно і досі робимо замало. Я вважаю, що причина цього – брак лідерства у Берліні та Парижі. Я вважаю недостатнім постачання зброї, а також санкційний тиск… Усе просто – треба виконати те, про що просить Україна. Якщо ми бачимо, як українські друзі просять про зброю – це вже достатній показник нашої слабкості. Це свідчить, що українцям зброї не вистачає, і вони вимушені про неї просити…. Європа, а передусім європейський оборонно-промисловий сектор, має перейти у режим воєнної економіки. Нам треба запровадити надзвичайний механізм військових закупівель, щоби бути швидшими у цьому. Також нам потрібно надати Україні зброю далекого ураження, далекобійну артилерію. Це означатиме для Росії серйозні логістичні проблеми – то давайте це зробимо! І, нарешті, нам треба припинити зважати на нераціональну поведінку Росії. Нам треба підтримувати Україну, не боячись відповіді РФ".
Замглави МЗС Украни Мельник каже, що допомога США по ленд-лізу у часи Другої світової складала 700-800 млрд дол у нинішніх цінах, а на даний час Україні надали допомоги на 55 млрд. Він закликав західні країни перейти через ті штучні червоні лінії, які залишились — це далекобійна зброя та винищувачі.
Подолання недовіри країн Заходу щодо можливої втрати Україною новітніх зразків технологічного озброєння вже далеко позаду. А чи буде програма ленд-лізу? Відомо, що ленд-ліз – це програма, за якою треба розплачуватися після війни або повертати зброю, транспорт тощо.
Якщо говорити щодо реального військового лідера вільного світу – США, то за двопартійної підтримки Києва та постійного виділення коштів Конгресом зараз необхідності в організації програми ленд-лізу немає. Адміністрація президента США Джо Байдена не запускає цю програму для України, тобто є причини у бажанні надавати Україні безоплатну допомогу. "Ми приділяємо першочергову увагу допомоги в галузі безпеки, за яку їм не доведеться нам платити", — сказав на умовах анонімності високопосадовець адміністрації. При цьому США розглядають використання ленд-лізу в майбутньому.
Програма ленд-лізу як така передбачає повернення коштів за отриману техніку, тоді як інші американські програми, такі як USAI (Ініціатива сприяння безпеці в Україні) та програма президентських повноважень не передбачають повернення коштів. У той же час закон про ленд-ліз значно розширює повноваження президента США, що може дозволити постачати Україні військову допомогу без схвалення в Конгресі. Також він передбачає передачу озброєнь у лізинг або з поверненням техніки за спрощеною процедурою експортного контролю.
Ми восени говорили щодо відновлення країни, виступу нашого президента, який тоді віртуально відкрив біржові торги на Нью-Йоркській фондовій біржі. А нещодавно були анонсовані і деякі інвестиції. Президент розповів, що представники компанії Horizon Capital оголосили про залучення до їхнього фонду $254 млн, з якого буде проінвестовано українські компанії.
Є великі проблеми з експортом продовольства, пов’язані не тільки з морською блокадою. От і зараз пропозиція Єврокомісії полягає в запровадженні тимчасової заборони нашого експорту у п'ять прикордонних країн на п'ять чутливих продуктів: кукурудзу, пшеницю, ріпак, соняшник і соняшникову олію. Проблеми сільгоспвиробників Європи пов'язані з надлишком нашої продукції на ринках Східної Європи. Проблеми ж якості є завжди, і вони завжди вирішувалися конкретно. Багато в чому їх спровокувало тимчасове скасування з боку ЄС митних зборів на імпорт зерна та олійних культур з України.
Стосовно нашого наступу повторю, що всі чекають його. Фахівці кажуть, що рівень стратегічної вразливості саме Криму очевидний. Пропаганда кремля, нагнітаючи десятиліттями навколо Криму істерику, створила відчуття у глибинного росіянина скріп російської історії у Криму. Заберіть у них Крим  – і повне пропагандистське фіаско терористичного режиму. Якби у нас уже було достатньо високоточної зброї далекої дії, то Крим російські війська не утримали би. Не надводні дрони, як зараз, а прямі удари по флоту в Севастополі, по авіабазі в Саках, по Джанкою та Кримському мосту вирішили би повернення Криму.
Знаєте, ми кажемо про удари по окупованій, але нашій же території, яку буде потім важко відновлювати. І це реальна ситуація. А в самій росії інфраструктура ціла, люди взагалі не відчувають війни. На жаль, реальність така.
Щоправда, за деякими окремими подіями є певне передчуття громадянської війни в росії. Але надія на це наданий час невелика.
І ми не будемо з Вами стратегувати зі свого місця щодо наступу. Будемо надіятися на перемогу.

-Часто пишуть щодо ядерного шантажу кремля. Що ми можемо сказати на це?

- Пишуть надто багато. Кажуть навіть, що путін може залучити Бєларусь і з її території завдати удару по Польщі. Але думаю, що це була би справжня червона лінія, і наслідки для путіна в разі використання тактичного ядерного боєприпасу будуть остаточними. Американці вдарять по ядерних шахтах звичайними зарядами, тобто використають конвенційний ресурс, на чому війна має закінчитися.

- Також багато є сценаріїв розвитку подій після поразки рашистів.

- Ми розміщували нещодавно статтю Володимира Токарєва, у якій він анонсує "створення і існування незалежного Татарстану, Башкортостану, незалежних Чувашії, Марий Ел, Удмуртії, народів ерьзя і мокша, комі, карелів і калмиків, народів Сибіру, Кавказу і далекого Сходу". Розпаду росії був присвячений і нещодавній форум у Брюсселі, одним з організаторів якого був наш старий знайомий ліберал Олег Магалецький.
Узагалі Захід має насамкінець визначитися щодо цих сценаріїв. Нині Україна відіграє роль головного "інструменту" Заходу проти москви як терористичного режиму, порушника світового правопорядку, який за думкою глобальних політиків має або повернутися в цивілізацію, або здатися Китаю. Тобто досі Захід зацікавлений не в розпаді рашки, а як і раніше, у поверненні її в європейську сім’ю. Сценарії розпаду досі небажані, як був раніше небажаним розпад радянського союзу. Думаю, що час уже конкретно подумати про керований розпад останньої імперії. Та прийняття рішень в умовах демократій не таке швидке. Зрештою, як і щодо допомоги Україні, вступу в НАТО (або хоча би офіційних гарантій союзника в різних варіантах).
Правда, що Україна своїм героїчним спротивом уже вирішила для Заходу ряд геополітичних питань. В багатьох місцях змінюється ситуація. І навколо Тайваню, і у Молдові, і у Грузії. Москва застрягла у війні (воює начебто з НАТО), деградує, стала країною-парією з "друзями" типу Ірану, Північної Кореї, збільшує залежність від Китаю.
Різними оглядачами висловлюються думки щодо того, що росія знаходиться у стані війни, що в певному сенсі вже є світовою. Дехто каже, що четверта вже йде (тобто третя була холодною війною). Віцеміністр закордонних справ Литви Мантас Адоменас вважає, що російсько-українська війна має глобальний вимір як "світова війна гібридного характеру". Це означає, що зміни у світоустрої вже йдуть. Адоменас наводить невеликий приклад щодо початку відновлення юрисдикції Константинопольського патріархату в Литві.
Згадую деякі конференції, у яких довелося брати участь ще на самому початку десятих. Дуже бракувало Україні еліти, що взяла би курс на остаточне розмежування з імперією. А коли я казав, що саме росія може врятуватися, якщо повернеться в цивілізацію, в Європу, зустрічав у академічних, дипломатичних та інших діячів повне нерозуміння. Надто довго Україна залишалася в СНД, надто довго у Криму залишався окупаційний корпус – чорноморський флот рф і багато "доданих" до нього військ. І катастрофа, до якої мала привести ця псевдоеліта, зупинена тільки героїчним спротивом народу.
А порушені міжнародні правила поновлюються або змінюються на нові тільки з великими переломами, а потім із закріпленням результатів цих переломів. І це мають зробити наші союзники.

- Давайте повернемося до українського політикуму, яким він буде після війни.

- Про роль партій під час війни ми з Вами говорили раніше. Парламент приймає рішення, ініційовані виконавчою владою.
Ніхто не знає, коли закінчиться війна, Суто формально чергові вибори народних депутатів можуть пройти 29 жовтня цього року. Виборчий процес розпочинається за 60 днів до дня голосування, тобто наприкінці серпня виборча кампанія мала би розпочатися. 
І ЦВК вже розсилає партіям запити, хто існує, кого немає. Насправді тільки за місяць із дня скасування воєнного стану вона має оголосити про початок виборчого процесу. Та життя ставить під сумнів можливість підготуватися до старту виборів за місяць. ЦВК восени надавала пропозиції в Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. І це лише початок роботи над форматом післявоєнних виборів. Державний реєстр виборців не оновлювався. Виборці потребуватимуть часу на відновлення втрачених документів, зміну місця голосування. Тобто ситуація має ще стабілізуватися.
Виборчий Кодекс передбачає проведення виборів за пропорційною системою з відкритими списками, створення виборчих регіонів, в яких АР Крим і Севастополь віднесені до Херсонської області. Можливе й переформування регіонів. Мають бути встановлені критерії щодо партій, кандидатів, членів виборчих комісій, спостерігачів, відновлення політичної діяльності на деокупованих територіях. Це дуже серйозно.
Хоча в політичних кулуарах і ходять чутки, що готуються зміни до законодавства, які дозволять швидко провести післявоєнну передвиборчу кампанію, практично це малореально. Кажуть і щодо проведення президентських виборів одразу після війни, можливо і позачергових за ініциативою діючого президента, з подальшим укріпленням його партії, причому з поглинанням деяких бажаючих партій.

- Кажуть і щодо переформатування держави, нового народного акту установчої влади.

- Таких пропозицій було за років 20 багато, і щодо деяких проєктів ми прямо казали, що вони привезені з москви. Та не так просто перезаснувати, коли вже є діючий парламент нової країни. Хіба коли нова конституція пропонується президентом (як це робив Де Голь) на референдум.
Але є і вагомі мінуси успадкування держави від УРСР. Хотіли начебто зробити тимчасові плюси у спрощенні перебування в ООН, наприклад. Фактично ж було несамовите бажання комуністів бути незалежними в своєму власному заповіднику. При успадкуванні хоча би зробили у новій країні вибори парламенту, нехай і за старою мажоритарною системою. Саме про це я і казав на площі перед Верховною Радою під час проголошення незалежності майбутньому депутату і генералу Григорію Омельченку: "Гришо, що вони роблять?". І це влаштувало й Народну Раду, депутати від якої гарантовано зберегли свій статус.
А народ під час цієї історичної події не здійснив акт установчої влади, тільки висловився раніше за незалежність. Тобто засаднича архітектура влади, спосіб її формування, повноваження та взаємодія її гілок,- все вирішувалося парламентом УРСР.
А від чого мала бути тяглість – від Першої Республіки! Але майже жодної згадки про саме цю тяглість не було. Не було відповідної кампанії, не робився наголос у підручниках. На противагу владі патріотична опозиція надавала увагу героїчним сторінкам другої світової війни. Дуже зарано, ми тоді ж говорили, були передані п.-тов. Кравчуку клейноди уряду в екзилі. І у "пам’яті народній" залишилася саме "комуністична тяглість". Важко про це говорити, та саме дев’ятирічна війна, особливо та частина, що її називають широкомасштабною, примусила остаточно відкинути цю "тяглість".
Тобто питання можливого перезаснування залишається відкритим для обговорення.

- То якою буде наша роль у виборчому процесі?

- Наша скромна наразі діяльність направлена на те, щоби почати відродження та подальше зростання ліберальних і демократичних партій в Україні. Не хочу вживати слово місія, але ми, наша політрада, активісти, які нині знаходяться в дуже різних умовах, продовжуємо відчувати відповідальність за збереження та подальше відродження ліберальної політичної течії в Україні. Ми працюємо над цим. Нині треба нам підтягувати до справи людей із достатнім досвідом, серйозних, дієвих.
В умовах війни люди перебувають у різних місцях та в різних умовах. І це треба також враховувати. Ми зараз поновлюємо деякі втрачені зв'язки, організуємо взаємні публікації, спільні заяви. Також я намагаюсь розширювати коло знайомств з активними людьми, які не обов'язково мають позиціонуватися з партіями.
Ми також пропонуємо партіям співпрацю та можливе об'єднання. Підходимо до цього процесу досить критично.
Ми працюємо над збереженням інтелектуального потенціалу в першу чергу, підтримання серйозного рівня генерації. На відміну від часів Майдану, як я казав, шукаємо вже сформованих, дієвих та впливових лібералів.
Стосовно участі у виборчому процесі жодних ілюзій не має бути. Якщо будуть якісь зміни у Виборчому Кодексі, що дозволять висування по округах, наша участь може бути, але на даний час я не бачу жодної можливості для таких змін.

- Дякую Вам за грунтовні відповіді.

- Дуже дякую Вам за хорошу роботу в непростих умовах. Будьте здорові та активні.
 

Новини ЛДПУ:
Коментарі
Новини ЛДПУ
Лібералізм: теорія і практика
 
Новітня історія ліберальних демократів у форумах


© 2005 Ліберально-демократична партія України.
Прес-служба ЛДПУ: [email protected]. Для зауважень та пропозицій: [email protected]
У разі використання матеріалів сайту посилання на www.ldpu.org.ua є обов'язковим.
Розробка та дизайн УРА Internet