Головна Контакти Карта сайту




28 March, 2024
Ліберально-демократична партія України
UKR     RUS     ENG
Свобода кожного - основа свободи всіх


Партія
Новини ЛДПУ
Кандидати та активісти
Лібералізм: теорія і практика
Інститут Лібералізму
Голосування
Фотоархів
Запитання і відповіді

Вхід



Зовнішня політика- спільний пріоритет

Версія для друку
Учасникам круглого столу я хотів би нагадати, що Ліберально-демократична партія України є "ветераном" демократичного руху в країні. Саме тому Програма, схвалена Установчим з'їздом, не зазнала жодної корекції.

Процитую центральне положення в розділі "Зовнішня політика": "Зовнішня політика Української держави має проводитися в інтересах народу України на основі безумовного пріоритету загальнолюдських цінностей". У цій фразі, на мою думку, можна відчути й головні ідеологічні засади партії.

Наведу ще одну цитату: "Партія вбачає головне завдання зовнішньої політикии на даному етапі в інтеграції України в світову спільноту як повноправного суб'єкта міжнародного права та міжнародних зносин. Розвиток гуманітарних та ділових контактів на всіх рівнях - державному, громадському, особистому - має супроводжуватись значним зростанням кількості дипломатичних, торгових та культурних представництв і вступом у міжнародні організації та укладанням міжнародних угод в інтересах українського народу. Особливе значення має включення України в Гельсінський процес та співробітництво з міжнародними економічними організаціями".

На відміну від "чистих прагматиків", "незалежних політиків" або й вузьких спеціалістів відомсттв ми сполучаємо категорію "інтев ми сполучаємо категорію "інтерес" з категорією "цінність". Особливо ж, коли йдеться про поняття "національного" або, що мені ближче, "державного" інтересу. До фундаментальних цінностей без будь-яких застережень слід відносити територію країни. Отже, принцип територіальної цілісності й недоторканості кордонів має бути головним в концепції зовнішньополітичної діяльності.

Щодо інших компонентів концепції або доктрини, то справа тут обстоїть не таак просто, як може видатись на перший погляд. І пов'язано це передусім з тим, що країна, усі державні інституції, саме суспільство перебувають у стадії становлення, більше того, у часі історичного вибору. Посилання в цьому разі на класичні й академічні схеми не є продуктивними.

Звернімось до тези, висловленої учасниками круглого столу, про стабільність й певну незалежність зовнішньої політики від внутрішньої політики, ідеології й, зокрема, політичноїї боротьби партій. Теза в цілому правильна, але для наших умов - утопічна або й підступна. В країнах зі сталим політичним життям, високим рівнем політичної культури, з великою й загальноприйнятою традицією зовнішньополітичної поведінки багато питань зовнішньої політики немовби винесено за дужки. Проте й в цьому разі ця діяльність не є деідеологізованою. Ідеологія позначається навіть на найголовніших питаннях геополітики - згадаймо принципи побудови усіх військових і найбільш масштабних економічних союзів, увагу західного світу до дотримання Гельсінських угод, знамениту поправку Джексона та багато ін. Про що тут говорити, коли питання довіри до нової держави, інвестицій, економічної допомоги, кредитів й інших вирішальних для життя народу питань ставиться в залежність від стану політичних та економічних реформ. Експерти західного світу аналізують, як правило, два показник якість і стабільність наи - якість і стабільність нашого законодавства. А є ще й третій - реалізація законів, і четвертий - стабільність самого суспільства, і п'ятий, і шостий...

Якщо нам посилатись на минуле, то маємо таке: агресивність зовнішньої політиики, орієнтація на комуністичні й інші тоталітарні режими, пошук специфічних друзів у "ворожому таборі", домінація ідеологічних комуністичних догм над елементарним здоровим глуздом. Виховання, політичні симпатії й антипатії, система зв'язків за кордоном, орієнтація на певні інституції, особистий імідж дипкорпусу - це, на жаль, є і спадщиною, і традицією. А візьміть практику призначення дипломатів з числа дискредитованих комуністичних функціонерів! Міністерство закордонних справ було, як і вся держава, ворогом громадянина "тут" і "там", якщо він виривався "туди". І ще воно було синекурою для "своїх людей". Від цих традицій необхідно відмовлятись. І це є справою передусім внутрішньополітичного життя. Але не тільки старі, а й нові кадри департаменту живуть стереотипами минулих часів. Згадаймо виступ Л.Лук'яненка у Верховній Раді при складанні повноважень депутата: "Я їду до Канади боротися з Москвою". Замість вивчення і аналізу процесів у Росії й інших країнах СНД маємо упереджену ідеологічну настанову й відповідний напрям діяльності.

Річ зрозуміла: в зовнішній політиці, як і в структурі відповідних установ, є свої "унівеерсалії", що визначають їхню специфіку й автономію. Зовнішня політика спрямовується на піднесення світового авторитету країни, на розширення й розгалуження зв'язків, упередження загроз державній безпеці, захист політичних та економічних інтересів, участь в геополітиці. Як і внутрішня політика, вона є мистецтвом можливого. Можна будувати зараз проекти про входження України в різні європейські і світові економічні та політичні спільноти (від Європейсьчні спільноти (від Європейського ринку до Балто-Чорноморської зони), дискутувати напрямки орієнтації (на США чи Німеччину), але яка реальність цих проектів і дискусій при нашому економічному й політичному стані?

Україна, яка маала чи не найкращі серед країн СНД можливості інтеграції в європейський простір, втрачає їх щодня саме через свою внутрішню політику. Зрозуміло, що до "універсалій" установ зовнішньополітичного відомства належать такі обов'язкові речі, як професіоналізм кадрів, знання ними свого й зарубіжного законодавства, міжнародного права, історії, культури і т. ін. Тобто, тут ми торкаємось проблеми підготовки кадрів. З цього приводу я висловив би одне побажання професорам учбового закладу1, в якому відбувається зустріч: формуючи навчальні плани, придивляйтесь до сучасного політичного життя в країні.

(Політика і час. - 1993. - N 9)
 

11.02.2007 
Вступне слово академіка НАН України Мирослава Поповича
15.02.2007 
17.02.2007 / З виступу на засіданні круглого столу
17.02.2007 / З виступу на зустрічі Президента України Л.М.Кравчука
18.02.2007 / Кандидат у народні депутати по Ватутінському виборчому округу N 2 відповідає на запитання нашого кореспондента
18.02.2007 / (Номенклатурні технології)
18.02.2007 / (Номенклатурні технології)


 
Новітня історія ліберальних демократів у форумах


© 2005 Ліберально-демократична партія України.
Прес-служба ЛДПУ: [email protected]. Для зауважень та пропозицій: [email protected]
У разі використання матеріалів сайту посилання на www.ldpu.org.ua є обов'язковим.
Розробка та дизайн УРА Internet