Драгоманов - ліберал і соціаліст

Михайло Драгоманов відіграв визначну роль в ідеологічному житті України і Росії наприкінці IX - початку XX століть. Його ідеї були предметом дискусій багатьох ідейно-політичних течій, відбились на змісті програм чисельних партій. Він був і залишається великим авторитетом у колах лібералів, демократів, анархістів, соціалістів. Але передусім його називають "духовним батьком російського ліберального конституціоналізму" (Д.Мореншильд, "На шляху до Сполучених Штатів Росії").

Ідеї лібералізму становили ядро його світогляду і його вчення. В усіх своїх працях він відстоював ліберальну позицію "збільшення волі кожної особи в слові і праці". В цьому ж дусі він розвивав поняття "вселюдськості", "космополітизму", "інтернаціоналізму". Як демократ і ліберал Д, "космополітизму", "інтернаціоналізму". Як демократ і ліберал Драгоманов відстоював принцип конституційності та парламентаризму й, зокрема, ідею "двохкамерного" парламенту. Найвагоміший внесок Драгоманова у теорію лібералізму - розробка ідей федералізму, самоврядування, "безначальства", що становить,по суті, теорію громадянського суспільства.

Своєрідно тлумачив Драгоманов поняття "нація" і "національне". Націю він розглядав переважно в суспільно-правовому аспекті, як одну з головних асоціацій, як інтегруючий фактор і елемент громадянського суспільства. В народній мові бачив "спосіб морального зв'язку між людьми".

Ліберальна ментальність Драгоманова відбилась також в його ідеях соціального еволюціонізму. Ці ідеї ґрунтувались цілком на засадах позитивізму, що над усе ставить об'єктивні фактори й закономірності. Як позитивну європейську науку сприйняв він і соціалізм з його онтологічною вадою - пріоритетом колективного господарювання. Історія довела, що такий пріоритет призводить до найбільшого утиску особи.

Категоричність висловлювань позитивіста-соціаліста відбилась на стилі деяких публіцистичних творів Драгоманова, на оцінках ряду літературних явищ і, зокрема, творчої спадщини Шевченка. Проте в своїй основі Драгоманов був і залишається ідеологом соціалізму.

(X Всеукраїнська славістична конференція "Духовне відродження слов'ян у контексті європейськкї та світової культури". Тези доповідей. Том 2. Чернівці, 1992 рік.)