Український ліберал:Процес пішов. Нова фаза світової війни

Відомий вам пан Нєвзоров стверджував, що путін і нині вже відправлений до перестарілих гурій аятола хаменеї – близнюки за суттю, тобто хворі фанатики, які заради своїх міражів, заради своїх галюцинацій і безглуздих ідей легко йдуть на вбивство мільйонів людей. Деякі деталі дійсно не дуже важливі. Хаменеї був одержимий ідеєю перемоги в усьому світі найкривавішого варіанту шиїзму, а путін схиблений на російській величі, хоча реально ядерна росія досить давно є сировинною колонією Китая.
Знавці Біблії знають, як у древньому Ірані був знищений ворог євреїв Аман. Минулого року посилилася надія на те, що колективний іранський Аман буде зметений, світова вісь зла буде надламана, і далі настане черга інших її частин. Прихильність Ісламської Республіки до знищення Ізраїлю, ядерна програма, зміст "проксі", реальні теракти (не кажучи вже про ідіотський годинник, що відраховував час до знищення Ізраїлю як "малого сатани" ("великий сатана" – це США),- все це було реальним casus belli. І Ізраїль реально надламав вісь зла, спочатку розбивши проксі Ірану, а потім провівши коротку війну проти самого Ірану.
Але не завжди і не одразу все робиться. У далекому 1990 році ми як учасники вчень цивільної оборони Києва мали деяку інформацію і дуже дивувалися мало не зрадницьким діям "друга" Джорджа Буша Михайла Горбачова в ситуації навколо Кувейту, а потім і результатами найуспішнішої і майже безкровної операції "Буря в пустелі". На жаль, операція так і не призвела до падіння Саддама Хусейна, що довелося виправляти пізніше синові Буша-старшого.
А тут президент США Дональд Трамп спочатку примусив Ізраїль до перемир'я з Іраном, поставивши жирну крапку своїми В-2, та фактично це була кома. Тому війна не могла не продовжитись, бо американці зрозуміли, що попередні удари по іранському режиму принесли ще більші проблеми. За свідченням Джорджа Фрідмана, розумні діячі в еліті мали реальний страх ядерного 11 вересня, оскільки є країна, де "Аль-Каїда" чи щось подібне їй існує в якомусь колективному та державному (!) вигляді. І якби вони отримали ядерну зброю за нинішньої ідеології, не ісламу як такого, а певних течій в ісламському світі, ядерну зброю цілком могли завантажити на судно під будь-яким іноземним прапором і доставити до нью-йоркської гавані. Різні групи, здатні на таке, існують та підтримуються Іраном. Згадаймо замах на Трампа.
Навіть Північна Корея розглядає зброю як стримуючу. Її головною метою була гарантувати, що Штати не спробують її дестабілізувати або вторгнутися, що Південна Корея не нападе, і навіть Китай, який зараз не надто приязний до них, цього не зробить. Ядерна зброя для них – насамперед гарантія оборони.
А 11 вересня було здійснено під прапором ідеології радикального ісламу.
Ядерний Іран був для США більш лячною перспективою, ніж ядерна Північна Корея, Китай, росія. Беззмістовні переговори були очевидним зволіканням з боку Ірану, і цього разу офіційний casus belli був за Трампом, а перший удар – як зазвичай за Ізраїлем.
Поки що божевільна іранська влада атакує не лише Ізраїль, а й своїх арабських сусідів, бази США та інших членів НАТО. Можлива регіональна антиіранська спілка.
Президент України Володимир Зеленський опублікував пост на фарсі, в якому назвав іранський режим аятол спільником путіна: "…Україна дуже добре знає, про що йдеться. Хоча українці ніколи не загрожували Ірану, іранський режим сам обрав стати союзником путіна та постачав його "Шахедами" – причому не лише самими дронами, а й технологіями. Іран також передавав Росії іншу зброю. Щоразу, коли Америка виявляє рішучість, глобальні злочинці слабшають. Це мають зрозуміти й у росії... кожна зла дія, кожен теракт і кожна агресія проти сусідів у результаті отримують справедливу відповідь".
Слід згадати, що ще 2020 р. КВІР збив "Боїнг" "Міжнародних авіаліній України". Іранці зрештою визнали, що "літак опинився в безпосередній близькості від одного з важливих військових об'єктів Корпусу вартових ісламської революції і за формою та висотою польоту нагадував крилату ракету". Повний ідіотизм. Наскільки чув, і компенсацію родичам не виплатили. Відомий політолог та старовинний противник Путіна Михайло Шейтельман, громадянин Ізраїлю, який мешкає у Києві, запропонував таке опитування: "Ви за кого – за Ізраїль та США чи за Іран?". І я не здивувався, коли 99% учасників підтримали Ізраїль та США.
А що ж великий "нейтральний" Китай? Він збирався продавати Ірану системи ППО, і Іран навіть встиг отримати з Китаю багатоцільовий винищувач Chengdu J-10C. Безпілотники, спроектовані в Ірані, збираються в Росії північнокорейськими робітниками і начиняються складовими китайського виробництва: двигунами китайської компанії Xiamen Limbach, а електроніку переважно забезпечує Пекінський інститут мікроелектронних технологій.
Але сподіваюся, що справа добігає кінця, і світова вісь зла залишиться всього на двох різнокаліберних колесах: москві та пхеньяні. На жаль, поки що Китай фактично їх підпирає. Міністр закордонних справ Китаю прямо сказав головному дипломату ЄС, що Пекін зацікавлений у продовженні війни в Україні, щоб США не змогли повністю зосередитися на Китаї. Китай у своїх інтересах може підтримати будь-яких "варварів", якими вважає і тимчасових союзників, і опонентів. Наприклад, російська армія стала критично залежною від постачання оптоволокна з Китаю, що використовується для БПЛА та наземного зв'язку.
Для путіна casus belli у війнах із Грузією та Україною містився у самому існуванні реально незалежних держав. На службі у нього були і "теоретики" типу Дугіна, і патріарх РПЦ Кирило, який не випадково відзначив певну спорідненість придворної православної церкви з агресивним ісламом.
Наразі Україна великими зусиллями і дорогою ціною за допомогою вільного світу послаблює головний елемент вісі зла – росію. І в четверті роковини повномасштабного вторгнення росії в Україну світові медіа підсумовували мізерні досягнення росії на поточному етапі її злочинної війни та констатували, що ці роки остаточно зруйнували наратив про "неминучу" перемогу РФ. Spiegel підкреслював, що путін "зазнав жалюгідної невдачі" як завойовник, але "багато досяг" як руйнівник, і його дії вийшли за межі раціональної геополітики і набули ознак ірраціональної біснуватості.
Я дуже чекав, коли на миротворчому обрії реально, а не на словах з'явиться Китай. Рубильник від російської війни всі ці останні роки справді був у Сі, але він демонстрував "нейтралітет". А зараз він начебто виходить із тіні, пропонуючи Європі власні гарантії безпеки. На зустрічі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем китайці запропонували не американську модерацію переговорів, а китайську за участю Європи. І начебто готові виступати гарантом для ЄС, пропонуючи пов'язати всі гарантії з торговельними угодами. Знову підтверджують дивну формулу про суверенітет України, але з тимчасовою відмовою від територій. І через тимчасові угоди пропонують зафіксувати припинення бойових дій. Це просто бажання витіснити США з європейського безпекового поля і зайти туди самим. Все це відбувається незадовго до запланованої зустрічі Сі та Трампа. І тепер такі серйозні практичні діячі як Майк Помпео кажуть, що Захід має зараз довести, що путін програє. Він все ще вважає, що може продовжувати агресію проти України, літає над іншими частинами Європи. Він перевіряє західну цивілізацію: чи будуть гідні люди чинити опір чи здадуться? Ми не можемо дозволити йому навіть на мить переконати себе, що ми здамося. Тому що за його спиною стоїть Сі. Йдеться про модель стримування, яка дозволить Сполученим Штатам проіснувати ще 250 років.
Зрозуміло, Пекін відволікає увагу Заходу від спроб своєї гегемонії спочатку у першому острівному ланцюгу Тихого океану (Тайвань, Філіппіни, Японія), а потім за її межами. Китай краде інтелектуальну власність, підписує Паризьку угоду. Сполучені Штати при Трампі виходять із нього. Китай будує по вугільній електростанції на тиждень. Вони підписали якийсь папірець, який усім сподобався на коктейльній вечірці у Брюсселі. Китай проводить пропагандистські кампанії, використовує політичний вплив у Латинській Америці та Африці, веде шпигунство всередині Штатів та по всій Європі. Китай багато років переслідує філіппінські кораблі, оточує в'єтнамські судна, виводить свій рибальський флот у район Тайваню. Це ще не casus belli, але дуже серйозно, і Японія вже займається цими проблемами.
Зрештою, багато чого має з’ясуватися і визначитися в результаті майбутньої зустрічі Трампа і Сі.
У міжнародній ситуації, що постійно ускладнюється, дуже виважено має працювати наша зовнішня політика, дипломатія та перші особи. Нещодавно Єврокомісія закликала прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та президента України Володимира Зеленського  "знизити градус" їхньої "провокаційної риторики". Дійсно, деякі жарти навряд чи ефективні у спілкуванні з Орбаном, який завдає реальної шкоди Україні, бо є годованцем ще соціалістичної влади,- лідером угорського комсомолу. Він був потім разом із своєю партією "Фідес" і лібералом, і консерватором, але його суть не змінилася, і у путіні він бачить "свого". Тому треба бачити в ньому не нерозумного партнера, а ворога, який прокрався в Європу як агент найгіршої ланки світової вісі зла. Треба мати велику витримку, офіційно, дипломатично і холодно розмовляти з кожного приводу, як наприклад, щодо нахабної затримки інкасаторських авто "Ощадбанку". Ніяких коментів, з кожного приводу заявляти в Єврокомісію.
Вже відомо, що путін відправив політтехнологів, пов'язаних із військовою розвідкою ГРУ, до Будапешта, щоб допомогти Орбану здійснювати фальсифікації виборів, роздмухувати конфлікти з Зеленським, виставляти Орбана як захисника угорського народу. Орбан отримав саме з російських джерел інформацію щодо українських інкасаторів, яких  Угорщина безпідставно затримала. Операція передбачає, зокрема, маніпуляції в соціальних мережах й інформаційні кампанії. Таку схему росія застосовувала під час виборів у Молдові. Орбан опублікував антиукраїнський передвиборчий ролик, використавши кадри із Зеленським, і звинуватив Київ у нібито прагненні посіяти хаос в Угорщині, а також "фінансуванні" опозиційної партії "Тиса". Опитування показують, що опозиційна партія "Тиса" вже випереджає "Фідес" Орбана на 12%. А вибори 12 квітня. І бажаючи опозиції виграти, не треба робити жодних різких рухів і фактично заважати їй.
Гібридна світова війна продовжується, і нічого випадкового не стається. Тому всі ланки держави повинні діяти виважено і чітко.