Головна Контакти Карта сайту




01 October, 2022
Ліберально-демократична партія України
UKR     RUS     ENG
Свобода кожного - основа свободи всіх


Партія
Новини ЛДПУ
Кандидати та активісти
Лібералізм: теорія і практика
Інститут Лібералізму
Голосування
Фотоархів
Запитання і відповіді

Вхід



Ігор Гоппе:Наука управління. Закон про амністію доходів від 01.09.2021

11.09.2021

Ігор Гоппе /
Версія для друку
Від редакції. Ми вже мали деякі оцінки законопроєкту № 5600 (https://www.ldpu.org.ua/party-news/declarations/61231a84226b1/), що обіцяє збільшення податків. Перед тим був прийнятий інший, не менш видатний закон того ж автора – про амністію доходів. Пропонуємо вам цікаві роздуми професійного економіста з цього приводу в дещо скороченому перекладі з російської з деякими редакційними уточненнями.

З 1 вересня 2021р. в Україні починає діяти Закон про амністію тих доходів громадян, що не пройшли оподаткування в минулому.
Як виявляється, неважливо, що переважна кількість населення отримує доходи, що дозволяли і дозволяють виживати фізіологічно та без надлишків. В країні ціни на споживчі блага як у Європі, а доходи - в десятки разів менше. І це на тлі зарплат управлінців, що в десятки разів вище зарплат платників податків. Практично всі ці люди "з сумнівними і такими, що не пройшли оподаткування" доходами не були державними працівниками.
І те, що люди при владі вважають "надлишками", тобто те, що за їх "законною" думкою підпадає під оподатковувану базу, - насправді дозволяло людям зводити кінці з кінцями. Протягом останніх 30 років платники податків України "добровільно" фінансували "інтелектуальну" діяльність законодавців. І доведеться ще доплатити.
І це не єдина гидота, яку створювали і створюють люди у владі за допомогою своєї "сірої речовини". Попереду ще багато "податків і зобов'язань", про які багато хто з платників податків не здогадується, але за які доведеться платити і нічого корисного натомість не мати.
Щоб зрозуміти, що було не так і чому, зануримося в сувору 30-ти річну реальність і за допомогою Науки управління "Економіка" коротко розберемося з черговим вивихом законодавців.
Людське співтовариство в окремо взятій країні складається з двох структур: структури управління та структури творення. Кожна з них має свої властивості, функціональність, джерела існування і зобов'язання.
В Україні влада для задоволення власних потреб використовує такий інструмент управління, як податки. З них вона непогано.живе.
Відповідно до закону про амністію, влада вирішила дати людям шанс, щоби ті почали все "з чистого аркуша" і сплатили заднім числом з частини отриманих раніше доходів. Начебто і не скажеш ні, але і так говорити язик не повертається. І це не дивлячись на саму суть (розрекламованого – ред.) заходу і не дуже коректні акценти в ньому. Погодьтеся, якби працівники "продуктивних сил" (колега поправив Маркса, який не вирізняв структури управління ні в державі, ні "всередині" цих "продуктивних сил", а використав сучасну йому економічну науку з політичними цілями – ред.) не платили податки, - то "працівникам" структури управління довелося б самим стати "продуктивними силами" і пекти собі пиріжки, штопати зношені валянки, крутити баранку в автобусах і трамваях. Вони таке не робили, значить якимось чином хтось дбав про них, але як їм здається, замало. А за що їх забезпечували, враховуючи, що влада стабільно створювала і продовжує створювати масу негативних ситуацій з гарантовано негативними для "продуктивних сил" наслідками?!
Джерела "добробуту" у кожної зі структур різні, так само дуже відмінні винагороди і механізми їх формування.
А) У структури управління ("непродуктивної" сили) джерелом добробуту є бюджет, тобто податки у вигляді часток вилученого доходу від тих, хто пече - шиє – креслить (а також думає та вирішує, управляє всередині підприємницьких структур також – ред.).
Структура "продуктивних сил", як виявилося (за Гетьманцевим – ред.), вельми недобросовісно це робила. У законі мова йде про всіх громадян, а насправді "проблема" у працівниках "продуктивних сил" (жодним чином це не стосується працівників управління). Багато приховували, платили мало або зовсім не платили. Не важливо, що нема за що було платити!
Б) Джерелом добробуту працівників у структурі "продуктивних сил" є здібності та навички робити щось потрібне собі і іншим, зацікавленим в такому. Тобто працівники не черпають гроші з бюджету, як то роблять управлінці, а намагаються заволодіти необхідними ресурсами і зробити щось корисне для себе та (або) обміну. Якщо вони зіпсують ресурс і зроблять те, що нікому не потрібно, - вони не матимуть доходу і відповідно помруть з голоду. На відміну від них, управлінці не дозволять собі померти з голоду навіть, якщо будуть робити те, що нікому не потрібно і гірше того - шкідливо.
І де в цьому життєдайному процесі користь і ефект від працівників структури управління (якщо вони роблять те, що сказано вище - ред.)?
Ви зробили благо, реалізували його і отримали дохід, і вам "пропонують" заплатити податок і "спати спокійно". Гроші надійдуть у бюджет, тобто в розпорядження "працівників" структури управління. Ті ж розподіляють отримані блага серед "своїх" і оформляють себе як працівників "продуктивних сил". Тобто, взявши частину бюджету собі на прожиток, вирішили вирахувати назад в бюджет якусь частину і заявити: ми такі ж роботяги і платники податків, як і ті, хто пече - шиє - будує. Нічим не гірше, а оскільки "чесно" сплачуємо податки, - то навіть краще. Адже багато працівників "продуктивних сил" не бажають так само чесно і з гордістю платити податки, як це роблять працівники влади, тому їх потрібно силою привчати до фінансової дисципліни. Як підсумок, закон Гетьманцева спрямований не проти "недобросовісних платників податків" взагалі, - а проти працівників виключно "продуктивних сил".
Якщо прописати математику податкового навантаження на "продуктивні сили" (пряму і непряму), - воно буде ненабагато менше, ніж отриманий дохід. А хто в здоровому глузді погодиться (платити - ред.)?
А щодо платників податків - управлінців, у чому обгрунтованість сплати податку на податок? Сенс винагороди відображається в користі, ефекті, інтелектуальному розвитку індивідуума і товариства індивідуумів. У реальності від діяльності структури управління все навпаки.
Закон про амністію, який буде функціонувати 1 рік, спрямований на "продуктивні сили" і не стосується структури управління, тобто влади. За роботу в структурі управління ніхто не має платити з причин:
1. Таке не передбачено в існуючих відносинах обміну. Зовсім різні види діяльності в одному цілому (суспільстві – ред.), де грошовий обмін відбувається виключно поза структурою управління.
2. Нема за що платити, бо вироблене посадовцями не з розряду споживчого.
3. Структура управління сама продукує гроші і її пряме завдання - створювати і нарощувати оборот грошей в структурі "продуктивних сил". Влада живе за рахунок податків, частина яких іде на її утримання і є обґрунтованою оплатою за її організуючу, супровідну та смислову роль у процесі.
Окремо варто згадати таке (явище – ред.), як корупція, яка є антипродуктом виключно структури управління, яка з'являється в неправильно організованих системах зусиллями самих управлінців. Завершиться дію закону про амністію, а корупція як додаткове джерело збагачення управлінця нікуди не дінеться. Намагатися концентрувати зусилля на "боротьбі" з наслідками від поганої системи управління є не кращий спосіб оптимізувати функціонування управління "продуктивними силами". За неправильно організованою (антинауковою) системою завжди знайдуться люди у владі, які будуть її продукувати і отримувати неправомірну вигоду на шкоду "продуктивним силам" . Корупційні гроші будуть накопичуватися і при блокуванні їм виходу в витрати (як це очікується від запущеного Закону про амністію) вони точно підуть в кримінал.
Те, що контроль за витратами і доходами потрібен, - не викликає жодного сумніву. Але контроль потрібен насамперед за працівниками структури управління, а не за тими, хто від неї залежить і "годує". Щоби цей контроль було простіше і ефективніше здійснювати, необхідно виконати ряд коригуючих заходів:
- всі міжнародні фінансові операції повинні відбуватися виключно через держбанк і за відповідною технологією, тому що гривня не відноситься до конвертованих і "прозорих" валют;
- на території країни всі види діяльності через офшори (мають бути – ред.) заборонені;
- інвестиції можуть бути виключно у вигляді технологій, обладнання, інструментів, патентів. Гроші як інвестиція виключені.
Крім цього, важливо створити замкнутий фінансово-виробничий цикл, у межах якого буде відбуватися перетікання грошей. А це дуже складний організаційний продукт, який може і повинна зробити влада.

Лібералізм: теорія і практика
Новини ЛДПУ
 
Новітня історія ліберальних демократів у форумах


© 2005 Ліберально-демократична партія України.
Прес-служба ЛДПУ: [email protected]. Для зауважень та пропозицій: [email protected]
У разі використання матеріалів сайту посилання на www.ldpu.org.ua є обов'язковим.
Розробка та дизайн УРА Internet