Адам Кузнєц: Нова економіка – нобелівське визнання

Ми з вами говорили (https://www.ldpu.org.ua/liberalism/56bb482702b7d/) щодо необхідності зосередження молодих економістів на найновіших економічних теоріях, дослідженнях, явищах (про теорії нобелевських лауреатів бажано було знати раніше).

Неекономна нова економіка виникає перманентно і характерна двома одночасними процесами: зростанням інновацій та мінливістю споживання. Економіка інтелектуального споживаннявикликає до життя нові продукти та сервіси. Говорили ми також про нейроекономіку та нейромаркетинг, що має відповісти на питання, як саме людський мозок приймає економічні рішення.

Саме ці дослідження нині вже визнані Нобелівським комітетом, і дослідник економіки та психології, 72-річний професор Чиказького університету Річард Талер став лауреатом. За матеріалами psm7.com ми розповімо коротко про його ідеї.

В них переплітаються економічний і психологічний аналіз прийняття рішень. Талер є піонером поведінкової економіки. Відомий його внесок урозширення тавдосконалення економічного аналізу. Він розглядає три психологічні риси, які систематично впливають на прийняття економічних рішень - обмежена раціональність, уявлення про справедливість і відсутність самоконтролю.

Не буває, щоби всі люди перед кожним економічним рішенням розглядали всі можливі альтернативи і зважують всі можливі довгострокові наслідки. Відповідно рішення приймаються "з вузьким фокусом". Такий підхід в економіці отримав назву "концепція обмеженої раціональності".

Теорія розумового обліку Талера надає приклад когнітивних обмежень уявлень: описує, як люди організовують, формулюють і оцінюють фінансові рішення. Ми створюємоуявні окремі "рахунки" у себе в голові. При цьому ми приймаємо економічні рішення на основі їх впливу на кожен з цих рахунків, а не на наші загальні активи. Наприклад, багато людей у думках ділять свій домашній бюджет на сплату рахунків, відпустку, при цьому беруть за правило не використовувати гроші з одного рахунку для оплати чогось в іншому. Такий підхід іноді призводить до додаткових витрат - наприклад, замість того щоб взяти гроші з довгострокового рахунку на задоволення короткострокових потреб, люди вдаються до невигіднихкредитів. У той же час, такий підхід дещо допомагає спланувати особистий бюджет і захистити довгострокові заощадження.

На прийняття рішень також впливають попередній досвід і сприйняття власності. Як правило, ми хочемо отримати більше грошей за те, що продаємо, ніж ми самі готові заплатити за той же предмет. Це явище Талер називає "ефектом володіння".

Талер досліджує у цьому зв’язку також поняття справедливості. Дійсно, не завжди при прийнятті рішень люди враховують тільки власну вигоду. Ми можемо розглядати добробут іншого як в позитивному ключі - через співпрацю або солідарність, так і в негативному - через заздрість і злість. І от експерименти Талера доводять, що уявлення про справедливість дійсно грає роль в ухваленні рішень. Люди навіть готові понести витрати за покарання тих, хто діє несправедливо.

Причому не тільки відносно себе, але й коли бачать, що інші страждають від несправедливості. Як тут не згадати порушені нами з вами питання благ та збігу інтересів, причому у зв’язку з ліберальними цінностями у широкому сенсі (https://www.ldpu.org.ua/liberalism/594299537e2e8/). Теорії блага ви можете розвивати й далі з урахуванням ідей сучасних економістів.

Талер надає простий приклад тимчасового попиту на парасольки. Коли власник магазину під час дощу підвищує ціни з урахуванням підвищення попиту, багато споживачів реагує негативно і вважає продавця жадібним. Компанії, які порушують норми справедливості, можуть зіткнутися з бойкотами з боку споживачів. А це може змусити продавців притримати ціни.

І нарешті, цікаве питання відсутності самоконтролю. В "Одіссеї" Цирцея попереджає Одіссея про сирен, що заманюють матросів своїм чарівним співом. Одіссей вирішує проблему, затикаючи вуха всього екіпажу бджолиним воском. Герой прив'язує себе до щогли, наказавши екіпажу ігнорувати все, що він скаже, до тих пір, поки загроза не мине. Проблема Одіссея є втіленням дилеми на всіх етапах нашого життя - ми піддаємося короткостроковим спокусам, які загрожують довгострокового добробуту. Це можуть бути їжа і напої, куріння, споживання або навіть економія на віддалені цілі.Досвід, близький за часом, привертає нас більше віддаленого. Тисяча доларів у наступному році сприймається меншою сумою, ніж тисяча доларів сьогодні, незалежно від того, мова йде про витрати або доходи. Хоча, зрештою, це й правильно з точки зору ціни грошей у часі. Талер разом із Хершем Шефріним створив альтернативну модель для опису дилеми, викликаної внутрішньою боротьбою між плануючим "я" і чинним діючим "я" (модель "планувальник/діяч"). Планувальник мислить і приймає рішення з метою довгострокового щастя, в той час як діяч керується більш короткостроковими цілями. Це поділ було прийнято в сучасній психології, а також підтримується нещодавніми дослідженнями в області нейронауки.

Знову підказуємо: вивчайте сучасні теорії, займайте лідерські позиції, не старайтеся працювати на монополістів, приходьте до самостійної вільної творчості.