Головна Контакти Карта сайту




04 серпня, 2020
Ліберально-демократична партія України
UKR     RUS     ENG
Свобода кожного - основа свободи всіх


Партія
Лібералізм: теорія і практика
Партійні новини
Інститут Лібералізму
Запитання і відповіді
Світлини
Голосування
Проекти

Вхід



Зеєв Українець: Вправлялись як могли

18.02.2016

Версія для друку
Як добре, що я під час обговорення уряду у Верховній Раді був на концерті прекрасного композитора Скорика. Бачив тільки, як про всяк випадок багато гвардійців охороняли порядок навколо Ради, та у принципі після вранішнього мітингу було тихо.

А от у Раді радилися шумно. Витворяли все, що могли. Голови комітетів розкритикували роботу "своїх" міністерств. Особливо вразили попередні рішення комітетів про невдалу роботу деяких міністрів, що в очах народу були раніше певним прикладом. Чи не означає це, що невдалою була робота цих комітетів?

Голови коаліційних фракцій (окрім НФ) місили прем’єра та міністрів як "не своїх", аж до злісних образ. Зрозуміло, що в умовах війни та економічної кризи найкращий уряд, пов’язаний із рішеннями законодавців, впливами з президентської адміністрації, не зможе всіх задовільнити. А цей хоч і не надто реформаторський, але поступово просувається в потрібному напрямку.

Але! Якщо коаліцію не влаштовує свій власний уряд, навіть найгіршу коаліцію - найкращий уряд, збирайтесь, вирішуйте, яким він має бути, і призначайте. Хоч усіх одразу, хоч по одному. Якщо вся справа в першому керівникові, і він такий поганий, втілення зла, то є інші методи здихатися його. Конкретні правові, юридичні. Є ж судова гілка влади.

Якщо проти нього особисто нема нічого, окрім звинувачень у гордовитості та зверхньості, то терпіть (нічого собі гордовитість – я би так зацідив тому неадеквату Барні, що надовго би запам’ятав). А рейтинги порахують наступні вибори.

В парламентських демократіях проблема недовіри уряду виникає за ініціативою офіційної опозиції. Маємо унікальну ситуацію, коли ініціатором фактично є президент, а його фракція (до якої після свого обрання він узагалі не повинен мати відношення) відпрацьовує його бажання. Відповідальність за свій власний уряд та своїх міністрів щось підкачала і у президента, якщо вже він розписується у впливі на фракцію БПП, і у самої фракції.

Цікавий поворот: міністри від БПП не відпрацьовують забаганки. Більше того, усі міністри, окрім Абромавічуса, що грає свою особисту гру, рішуче залишаються в уряді, незважаючи навіть на офіційне рішення фракцій, що делегували їх в уряд. Останнім у цьому ряду став шанований мною п. Жданов. Кого і що вони більше люблять – прем’єра чи посаду, для нас не має значення. Їхнє политичне рішення означає тільки одне – голосуйте, хлопці, і ми підемо. Ми гілка влади на весь визначений законом час. Це демократія, це процедура.

Отже, знайшлось усього 194 голоси, і цей уряд зможе працювати до осені. Хоча було 247 голосів "за" визнання звіту уряду незадовільним. Коротше, традиційна система совкових партійних зборів визначила роботу уряду незадовільною, а парламентська система – задовільною.

Є ще варіанти, і вони почали "крутитися" одразу після голосування. В принципі можна висловити недовіру одному прем’єру. Якщо буде відправлена у відставку тільки перша особа, надалі все одно депутати будуть вимушені переформатовувати уряд, дуже можливо – коаліцію. Порошенко начебто ще знизив рейтинг Яценюка, але єдність фракції НФ, що готова піти в реальну опозицію (а потім "підтягнути" до себе фракції, що не будуть представлені в майбутньому уряді) та єдність уряду тримають інтригу.

Найбільш виграшною фігурою досі є президент, тим більше у час перемир’я на фронті. Трохи поговоримо про нього та про те, яку ж республіку ми маємо.

Звичайно, й рейтинг має бути найвищим, і відповідальність треба скинути з себе. Президент начебто не жадав відставки Яценюка, він лише сказав, що 70% українців не підтримують роботу цього уряду. Як він рахував? Добре, хоч після голосування констатував, що спочатку треба мати домовленості щодо коаліції, програму уряду, яку буде підтримувати Захід.

Єдине, чим (або ким) він поступився,- сигналізував про відставку
Шокіна, якого тримав при собі до останнього. Держдеп нарешті похвалив Порошенка, і ми теж. А то "самостійні" молоді депутати, яких Порошенко взяв у список БПП, стали настільки самостійними, що почали "дрейфувати" до п. Саакашвілі.

Замість того, щоби захищати країну та гарантувати конституцію, він хоче контролювати все, у тому числі всі державні та напівдержавні підприємства. Поки що він не контролює декілька міністерств і держмонополій.

Про це треба не забувати говорити на різних форумах. А то немає балансу відповідальності влад та владоможців.

Якщо Янукович антиконституційно перетворив Україну в президентську республіку (за сприяння чому досі не понесли відповідальності три партії, тодішній склад Конституційного суду, керівники відповідних міністерств), то Порошенко продовжує перетворення України в неофіційну президентсько-парламентську республіку.

Наша програмна позиція залишається незмінною – парламентська республіка.

Лібералізм: теорія і практика
Партійні новини
 
Новітня історія ліберальних демократів у форумах


© 2005 Ліберально-демократична партія України.
Прес-служба ЛДПУ: press_ldpu@ukr.net. Для зауважень та пропозицій: reklama_ldpu@ukr.net
У разі використання матеріалів сайту посилання на www.ldpu.org.ua є обов'язковим.
Розробка та дизайн УРА Internet