Головна Контакти Карта сайту




28 March, 2024
Ліберально-демократична партія України
UKR     RUS     ENG
Свобода кожного - основа свободи всіх


Партія
Новини ЛДПУ
Кандидати та активісти
Лібералізм: теорія і практика
Інститут Лібералізму
Голосування
Фотоархів
Запитання і відповіді

Вхід



Яків Гольденберг: Бджоли проти меду – чергове коло боротьби?

06.01.2016

Яків Гольденберг /
Версія для друку
Я зареєструвався в ІНеті для участі в Антикорупційному форумі, пам’ятаючи влучний вираз Володимира Климчука, поставлений у першу частину заголовку. Участь у такому заході – обов’язок, бо людям політичним важливо передбачити, яким чином і за який час зможемо кардинально змінити ситуацію, у тому числі реально знизити корупцію та відповідно її вплив на економіку. Тому я побачив на заході багато знайомих.

Представники одної кондитерської фабрики ще на підході до залу запевняли всіх у рейдерстві діючих міністра та депутата, і, як виявилося потім, просто закидали численне зібрання колосальною кількістю солодощів. Як вони їх списали, цікаво мені як виробничнику. Пізніше інша депутатка стверджувала, що рейдерами були зовсім інші особи (супротивники перших), що нині навіть набиваються у друзі пана Саакашвілі. Якщо він не проти, то цінність заходу вже під питанням.
Чомусь я не знайшов своє прізвище не тільки серед запрошених керівників партій, але й серед зареєстрованих узагалі.
У підготовці заходу брали громадські організації та 4 партії.
На урочистому відкритті пані Заліщук навіть оголосила про вітання форуму від президента, але все ж не зачитала його.

"Маємо створити широку антикорупційну коаліцію", - закликала улюблена всіма Руслана та заявила, що з корупцією ніхто не бореться.

Керівник однієї партії розповів, як він веде партію до успіхів, і як швидко зібрав мільйон гривень пожертв на цей захід (цікаво, що вагому частину, як каже пані Чорновол, дав одеський рейдер, що начебто теж набивається в друзі Саакашвілі). Другий швиденько доповів про успіх на місцевих виборах. Третій практично нічого не сказав про свою новоспечену партію. Крісло четвертого (пана Гриценка) було пустим. Побачили його дещо пізніше.

Взагалі, як я дивлюся, цикли життя партійних "проектів" з кожним роком скорочуються. Ось уже ряд депутатів з БПП не проти (ще до того, як він знову стане "Солідарністю") його залишити, деякі вже створили свої кубельця, а дехто хотів би створити власні. Такому стану поки що не заважає регламент. А дух парламентаризму нашим депутатам ніколи не заважав.

У другому залі надалі виступило декілька дуже різних людей, серед яких був і Гриценко, який, нарешті, розбавив шалені виступи проти уряду закидами на адресу президента.

Відомий шоумен розповів, як корупцію долала Італія. Невже він іде в політику? Тоді треба залишити шоу, як треба залишити журналістику й деяким відомим депутатам.

Виступали й очевидні неадеквати, як-от одна жіночка з Харкова.
Перед тим, як розповісти, що ж було далі, коротко про предмет, що заслужив таке серйозне економічне (я вже не кажу – юридичне та моральне) обговорення. Щоби здійснити корупційне діяння (на будь-якому рівні), треба, щоби хтось надав комусь певну незаконну послугу , а другий за це заплатив. Якось я говорив молодим партійцям, що формально це діяння навіть не заборонене відомими нашими заповідями. Хоча можна і з цим посперечатися, тобто опосередковано це є обманом тих, хто не заплатив, і таки заборонене.

Чому корупція на високих рівнях особливо небезпечна для розвитку країни? Головне, що вона сприяє нечесній конкуренції, монополізму, витягує зайві гроші з бюджету, тобто краде з наших кишень, збільшує вартість та знижує якість робіт, не пропускає в практичну економіку інвесторів, у першу чергу іноземних. Останнє дуже добре відомо нам з початку 90-х років минулого століття. А нещодавно вакханалія віджиму власності на користь Януковича починалася з "подарунків", а могла закінчитися присвоєнням майже всіх "фішок" країни за допомогою власної кишенькової комісії з цінних паперів.

Цивілізовані країни знижували рівень корупції століттями, але ж ми знаходимось у такому стані, що це треба робити дуже швидко. Яким чином? Законом та законнністю.

За перше відповідають ті ж самі депутати. Потрібні інституціональні реформи, однозначні закони, що не дозволяють перетворювати умоглядно громадянина в злодія. Дозвільні функції чиновництва повинні бути остаточно виключені. Мінімум “людського фактору“, чесне незалежне правосуддя, страхова медицина, доступна освіта,- про це всі знають. Але не роблять. До речі, цільовий розподіл депутатами державного бюджету на місцеві проекти хіба не прояв корупції?

За друге відповідають державні органи, що надзвичайно важко реформуються, та деякі нові. Тут нас дуже цікавить Антикорупційне бюро.

За ініціативи деяких розумних людей у владі на високі державні посади були запрошені люди, чия кредитна історія не пов’язана з нашим минулим і сучасним. І ми, безумовно, це підтримуємо.

Але що у сухому залишку робить нині держава для підприємництва? Душить приватне виноробство дорогим ліцензуванням, не може розібратися із спрощеним оподаткуванням, переслідує ІТішників, доїть великі прибуткові державні та недержавні підприємства, блокуючи їхній розвиток. Якщо не ріже вже й не дуже на даний час золотих курок, але ж душить. Інших прикладів теж вистачає. І тут замішаний не тільки уряд.

А хто ж за версією форуму користується корупційними перевагами? Уряд і особисто його керівник пан Яценюк. Можливо, але ж "чомусь" він не зовсім контролює деяких міністрів (не висуванців НФ). Є й інші центри реальної влади. А там є однозначно люди президента. Прямий неформальний вплив президента поки що не відмінений. В його реформаторстві у мене із самого вечора після інавгурації з’явилися сумніви. Та й наша програмна теза щодо поступового переходу до парламентської республіки поки що є недосяжною.

Отже, у продовження форуму Саакашвілі емоційно, як він уміє, звинуватив Кабмін у корупції та створив "Рух за очищення України", начебто зробив заявку на створення власної партії і заміну на посаді прем’єра.

Чесно кажучи, мене не дуже цікавить, наскільки благословив таку антикорупційну та "антияценюківську" ініціативу президент. А от наскільки реальним може бути успіх такої партії, загальнодемократичної з певним авторитаристським та дещо лівим ухилом, цікаво. "Є біля ста депутатів, які нас підтримують у Раді", сказав трохи знайомий мені пан Боровик, наголосивши, що всі вони є частиною реформаторської команди президента (!). Як було сказано вище, одна партія - організатор форуму вже вважає інакше.

Подивимось стосовно першої особи форуму трохи наперед. Вибори ВР у 2016 році не відбудуться, час у губернатора є. Враховуючи неможливість для нього стати депутатом ВР або президентом, такий довгий шлях до прем’єрства видається надто трудомістким, складним та, враховуючи українські реалії, непевним. Та й партнери не впевнені, що губернатор не "монетизує" свій антикорупційний рух у перше місце списку БПП й велику особисту квоту у ньому, хоча, повторюю, депутатом він не буде. Я би сказав інше, що до того часу й результати роботи губернатора можуть бути непригодними для піару. Одне - прагнути вже зараз повної зміни еліт, а інше – довести це в окремої області.

Отже, боротьба бджол проти меду знову анонсується. Причому, очевидно, одночасно одних бджіл проти інших. І саме це ми хотіли би змінити. Можна, безумовно сприяти діяльності Антикорупційного бюро, Антимонопольного комітету, відомства пані Ляпіної та іншим структурам. Можливо, сприяти і перетворенню форуму та руху в дещо більш конструктивне та правдиве.

До речі, цікавий штрих до подій навколо пана Мартиненка, якого ситуація змусила залишити парламент. Пан Кононенко публічно підтримав Мартиненка, звинувативши свого ж колегу по фракції пана Лещенка в маніпуляціях. А Кононенко дійсно може виявитися наступним об'єктом критики, бо в тому числі Одеський припортовий завод є предметом його інтересу, а фактично – інтересу Порошенка. А чому це він має бути предметом його якогось інтересу? Робіть відкритий конкурс, і хай купляють за максимальну ціну.

Насамкінець скажу, що нас цікавлять, безумовно, створення, злиття та інші метаморфози партій. Яка ж у нас кінцева ціль? Вона залишається тою, якою була: створення великої ліберальної партії на століття. І останнє рішення нашої політради це підтверджує.

От одна молода депутатка була на "екскурсії", здається, у британських консерваторів. І була у великому захваті. Думаю, порівнювала ту партію із "проектом", завдяки якому опинилася в парламенті. Це й називається когнітивний дисонанс.

Лібералізм: теорія і практика
Новини ЛДПУ
 
Новітня історія ліберальних демократів у форумах


© 2005 Ліберально-демократична партія України.
Прес-служба ЛДПУ: [email protected]. Для зауважень та пропозицій: [email protected]
У разі використання матеріалів сайту посилання на www.ldpu.org.ua є обов'язковим.
Розробка та дизайн УРА Internet