Защита пенсионных прав граждан Украины

Более полугода назад лидер Прогрессивной либерально-демократической партии Израиля Александр Редько обратился к лидеру ЛДПУ Игорю Душину с просьбой и предложением о политической и судебной защите пенсионных прав граждан Украины (не лишенных этого гражданства) проживающих в Израиле.

Ситуация такова: действующий закон о пенсионном обеспечении лишает гражданина Украины права на получение пенсии, если гражданин выезжает на постоянное место жительства в другую страну. Закон лишь позволяет получить пенсию за 6 месяцев вперед и государство снимает с себя ответственность поддержку пенсионера вне зависимости от того как долго он работал, платил пенсионные взносы и т.д.

№ п/п	ПІБ	Адреса проживання	Тел. (код Ізраїлю 8 10 972)
128

Від нашого імені та за нашим дорученням, у складі 302 громадян України, яки проживають зараз постійно в Ізраїлі, __.__.2007 р., г-н Редько Олександр Йосипович, подав письмову заяву (Додаток №1) про наше бажання поновити своє право, як громадян України, на нарахування та отримання пенсії за віком, по інвалідності, та інших засадах за Законами України.
Разом з заявою були додані пакети документів пенсіонерів, бажаючих відновити пенсію в Україні (загалом 302 пакета), які свідчили про право на отримання пенсії в України, та про те, що ці громадяни отримували пенсію в Україні до виїзду на постійне місце проживання за межі України. Кожен пакет документів містив заяву громадянина, копію Українського паспорту, копію посвідчення особи Ізраїлю, копію пенсійного посвідчення, трудової книжці, та інших додаткових документів.
__.__.2007 р. г-н Редько О.Й. отримав відповідь від Голови Пенсійного фонду України (Додаток №2) про направлення заяви та пакетів документів пенсіонерів до обласних управлінь Пенсійного фонду України, за останнім місцем проживання цих осіб.
З __.__.2007 по __.__.2007 р. від Голів обласних управлінь Пенсійних фондів на ім'я Редько О.Й. надійшли листи (Додаток №3) з фактичною відмовою поновити наше право на нарахування та отримання пенсії за віком, по інвалідності, та інших засадах за Законами України.
Причиною відмови, у абсолютній більшості листів було зазначено положення ст. 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яке нібито свідчить про неможливість нарахування пенсії громадянам, яки виїхали за межи України:

"У разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України."

Ми вважаємо, цю відмову нарахувати та сплатити пенсії незаконною на наступних підставах:

1. Конституція України, ст. 46, проголошує:
"Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом."
Тому, право отримання пенсії в України є КОНСТИТУЦІЙНИМ ПРАВОМ громадянина України.

2. Конституція України, ст. 24, проголошує: "Громадяни мають РІВНІ КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА і свободи та є рівними перед законом.
НЕ МОЖЕ БУТИ привілеїв чи ОБМЕЖЕНЬ за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ, за мовними або іншими ознаками."

Згідно ч.1 ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вбачається, що "Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: РІВНОПРАВНОСТІ застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування."

Тому, Конституція Україні та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України, та встановлює РІВНІ ПЕНСІЙНІ ПРАВА для громадян України, незважаючи на місце їх проживання.

3. Згідно з ч. 3 ст. 2 Протоколу N 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини вбачається, що "Кожна людина, .... має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну."

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" вбачається, що "Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність НЕ МОЖУТЬ БУТИ УМОВОЮ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження."

Тому, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням УСІХ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ.
Більш того, оскільки пенсія у більшості випадків є єдине та істотне фінансове джерело існування пенсіонера, то встановлення самої можливості її отримання у залежність не від віку, стану здоров'я, розміру відрахувань у Пенсійний фонд, розміру зарплатні, та таких інших факторів, а саме від майбутнього місця проживання пенсіонера, є прямим втручанням та обмеженням права громадянина на вільний вибір місця проживання.

4. Конституція України, ч. 3 ст. 22, проголошує:"При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається ЗВУЖЕННЯ ЗМІСТУ ТА ОБСЯГУ ІСНУЮЧИХ ПРАВ і свобод."

Конституція України, ст. 64, проголошує: "Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, КРІМ ВИПАДКІВ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ КОНСТИТУЦІЄЮ."

Конституція України, ч. 2 ст. 8, проголошує: "КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ МАЄ НАЙВИЩУ ЮРИДИЧНУ СИЛУ. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй."

Тому, обмеження конституційного права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії, не може бути встановлено будь-якім рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, нормативним актом, Законом України тощо.

5. Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вбачається, що"Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України."

Згідно ч.2 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вбачається, що "Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору."

Конституція України, ч. 2 ст. 19, проголошує: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України."

Тому, оскільки Конституція України та Конвенція про захист прав і основних свобод людини встановлюють рівність прав громадян України на отримання пенсій незалежно від місця їх проживання, кожен суб'єкт владних повноважень, зокрема Пенсійний фонд, повинні керуватися цими положеннями, як такими, що мають найвищу юридичну силу, при прийняті рішень щодо нарахування та виплати пенсії громадянам України проживаючим за межами України.

6. Конституція України, ст. 64, проголошує: "Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб."

Конституція України, ч. 2 ст. 19, проголошує: "Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується."

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України "справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень."

Згідно ч. 2 ст. 18 КАСУ окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган.
Тому, ми звертаємося за захистом свого права на нарахування та отримання пенсії до Київського окружного адміністративного суду, та на підставі ст.ст. 8, 9, 19, 24, 33, 46, Конституції України, ст. ст. 4, 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч. 3 ст. 2 Протоколу N 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", керуючись ст.ст. 19, 64 Конституції України, ст. 18, 71 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОСИМО СУД:


1. Визнати нечинним рішення Пенсійного фонду України, та регіональних відділень Пенсійного фонду, про відмову нарахувати та виплатити пенсії Позивачам, яки мали право на пенсію та отримували її до виїзду на постійне місце проживання за межи України.
2. Зобов'язати Пенсійний фонд України прийняти рішення про поновлення прав Позивачів на нарахування та отримання пенсії за віком, та на інших підставах визначених пенсійним законодавством, без обмежень за ознакою їх місця проживання.
3. Зобов'язати Пенсійний фонд України нарахувати та сплатити Позивачам пенсії, на підставах визначених пенсійним законодавством, у тому числі за весь строк її неотримання, починаючі з моменту припинення її нарахування у зв'язку з виїздом за межи України
4. Під час попереднього судового засідання вирішити питання про витребування з Пенсійного фонду подані Редьком О.Й. документи, та пенсійні справи Позивачів, що зберігаються у Пенсійному фонді, які свідчать про права Позивачів на отримання пенсії за віком та на інших підставах визначених пенсійним законодавством.

З повагою,
від імені Позивачів,
на підставі Договорів про юридичну допомогу (додаток 4)
Адвокат Федоров Сергій Петрович

В течении полугода Киевской городской организацией ЛДПУ, совместно с коллегами из Израиля, была проведена большая работа по сбору заявлений, документов пенсионеров. Эти заявления были поданы в Пенсионный фонд Украины. Были получены отказы как по сути (со ссылкой на процитированный Закон), так и по формальным признакам. В общей сложности в работе находится более 800 комплектов документов.

И мы теперь вплотную приблизились к подаче иска в суд на неправомерные действия ПФУ.

Законодательным основанием иска является заявленное в Конституции равное право каждого гражданина на получение пенсии вне зависимости от места его проживания.

Как только мы получим последние согласованные документы из Израиля, первый иск от лица более 100 пенсионеров будет подан в Киевский окружной административный суд. Представлять пенсионеров с украинской стороны будет адвокат Федоров С.П.

В случае, если в первой инстанции суд откажет удовлетворении иска, мы продолжим в апелляционной инстанции, Верховном суде и далее до Европейского суда.

Ниже предоставлен предварительный текст нашего искового заявления. Он может быть использован как пример для судебной защиты своих прав на основании Конституции Украины, даже если нарушения этих прав базируются в подзаконных актах или даже Законах Украины.