Главная Контакты Карта сайта




22 октября, 2021
Либерально-демократическая партия Украины
UKR     RUS     ENG
Свобода каждого - основа свободы всех


Партия
Новости ЛДПУ
Проекты
Либерализм: теория и практика
Институт Либерализма
Голосование
Фотоархив
Вопросы и ответы

Вход

"Ошибочные стратегии и новый курс" Я. Гольденберг

Версия для печати
Не оцінюючи наробки нашого об’єднання партій, “різновекторного” в ідеологемах, але, думаю, єдиного в своїй мрії, бажанні прориву, який дозволить Україні не просто зайняти гідне місце в колі цивілізованих країн, але і досягнути визнаних стандартів життя, хотів би пунктирно викласти вади стратегій “державців” та “державників”, що використовувалися з часів проголошення декларацій про державний сувернітет, та запропонувати новий курс.

Довгий рух з небезпеками повернення авторитаризму, одночасними бажаннями стабільності та перемін, дешевої ковбаси та свободи, руху в Європу та тихого життя в євразійському ринку застарілих інтелектуальних продуктів, засудженням крадіжок в особливо великих розмірах і готовності до крадіжок по можливості,- це був наш спільний шлях і наш спільний рух. Гнівні філіппики колишніх державців, зараз- рішучих опозиціонерів, -саме з цього самого городу. Ми багато чули про розрив зв’язків, але згадаемо так зване ”українське держзамовлення”, що було запроваджене ще за Союзу. Потім виготовлення виробів військового призначення та комплектації до них різко зменшилося внаслідок зменшення державного замовлення. Черга швидко дійшла і до інших товарів, в першу чергу напівфабрикатів та комплектуючих виробів, а згодом- і послуг. Внутрішній ринок швидко звужувався.

Але ж і ніякого маркетингу не було. Майже всі директори хотіли тільки брати. Не було просування конкурентних видів товарів, в тому числі озброєнь.

Була прийнята хибна стратегія виживання, що її виголосив з трибуни парламенту тодішній спікер І. Плющ. Вона запанувала в усіх сферах життя: соціальному забезпеченні, виробництві, науці. Слідом за останніми псевдоекономічними потугами СРСР (Абалкін) була прийнята аналогічна стратегія обмеження заробітної платні (Пинзеник).

Зговір націонал-більшовиків різних таборів зберіг компартійну коменклатуру та загальмував політичний та економічний розвиток. Антипартійність перших двох президентів загальмувала розвиток політикуму.. Відраза до одної партії запрограмовано стала відразою до партій і політики взагалі. Особливо культивувалася і культивується традиційна відраза до лібералізму та ліберальних партій. Так звані ліберальні реформи, що за виконанням не мали нічого спільного з лібералізмом, згодом посилили цю реакцію.

Незалежність спрацювала на “червоних” директорів, які “піднялися” протягом 10- 15 років і стали разом з частиною активних підприємців – комсомольців визначати життя України. Іноземні інвестиції, зрозуміло, блокувалися.

Загравання з послідовниками КПУ посилило гальмування перетворень власності. Поколінням людей, що працювали на зарплатню і не мали продуктової бази в селі, був нанесений важкий удар. В першу чергу це стосується освіченого шару суспільства- інтелігенції.

Що ж ми набудували? Могутню виконавчу вертикаль, слабке самоврядування. Найгірше: відсутня спільна мета, немає розподілу влад.

Якщо вже так сталося і сили модернізації - європейські інтелектуальні партії не змогли вплинути на процес, то зараз самоназвана ”еліта” (”олігархія”) повинна зрозуміти, в чому полягають виклики часу, і стати на інноваційний інвестиційний шлях.

Визначимо необхідність нового, інноваційного за своєю суттю курсу.

Коли на презентації провладної програми “Україна- 2010” (про яку вже не всі пам’ятають), я спитав, на якій же інституційних засадах базується цей проект, заступник директора поважного державного інституту відповів- на існуючих. Тоді, я сказав, нас чекає нерадісне майбутнє навіть за виконання цієї чудової програми.

З самого початку нам був потрібен прорив не за рахунок золота партії або Полуботка, а виключно за рахунок абсолютного пріоритету нових рішень, в тому числі інституційних, передових технологій, успішних бізнесів, масованих інвестицій. Саме це ЛДПУ намагалася представити народу в своїх перших проектах та програмах з 1990 року. Сталося, що умови для реалізації потуги народу до економічної самодіяльності не склалися.

Малий та середній бізнес став небажаним для нових могутніх фінансово-виробничих груп та влади, яким буває небажане дитя. Я розумію якось певну конкуренцію базару та супермаркету. Але і капітанів великого бізнесу часто душить жаба,- чому у дрібних підприємців є пільги, а у них немає. Треба поглянути на все це більш серйозно.

Наші досить могутні ФПГ та їх представники у владі зобов’язані прикласти зусилля для вивільнення цієї енергії. Це буде тільки на користь країні. Треба відмовитись від тиску на малий та середній бізнес.

Якщо уважно прочитати змінену та доповнену програму КОП, що прийнята нашим восьмим з’їздом, як програма дій, можна визначити суто інноваційний підхід до проблеми прориву.

Важливо ще одне. Незалежно від політичних симпатій маємо визначити певні напрямки руху, спільні для думаючої частини політикуму. Якими можуть бути заходи з реалізації спільної інноваційної стратегії?

По-перше. Це відмова від меншовартості, постійного плачу, що став, за визначенням шановного І. Дзюби, мазохістським ритуалом “професіоналів”. Любов до своєї країни – не прерогатива професійних патріотів.

Далі. Треба перейти від жорсткої кланової боротьби до цивілізованої конкуренції в економіці та політиці.

Треба модернізувати та стабілізувати законодавство, яке надто ускладнене, забюрократизоване та гальмує розвиток.

Треба відкрити шлях масованим іноземним та вітчизняним інвестиціям (як на останніх великих об’єктах приватизації, так і на приватизованих підприємствах).

Треба відмовитись від віджилих неефективних технологій, створювати, придбавати та використовувати виключно піонерські технології.

Треба чітко зрозуміти, що все це неможливо без розвитку демократії, без забезпечення прав і свобод громадян.

Нас влаштує саме той президент, який буде представляти та відстоювати новий курс, заснований на свободі, демократії та інноваційному розвитку. Невдовзі наша партія назве його ім’я.
 

09.12.2017 
"І з "нульовими" звітами маємо проблеми, що відволікають нас від роботи. Чи повинні працівники НАЗК вишукувати те, чого немає? Якщо немає відомостей про надходження коштів і відповідно витрат, не вимагайте громіздкого звіту. А працівники НАЗК беруть іще на себе прокурорські та слідчі функції, "запрошують" для надання пояснень."
13.07.2017 
"Дводенна конференція "Права людини в Україні: точка відліку" була присвячена солідному дослідженню "Що українці знають і думають про права людини"... Я розумію, що парламентські партії у своїй діяльності дійсно швидко забувають про права тих людей, до яких кожен з лідерів безпосередньо не має відношення. Але якщо вже є певна постановка щодо партій при створенні проекту, то не треба говорити про неувагу партій взагалі до цієї тематики".
21.03.2017 
"В Україні до бізнесу досі застосовується багато різних видів покарань. І це дуже погано. Але нині здійснюється спроба розповсюдити методи контролю та покарання на громадські структури, які є принципово іншими суб’єктами права. І чи не буде це прямим втручанням держави в діяльність політичних партій, в порушення статей 5, 15, 36-ої статей Конституції України?"
22.09.2008 
Состоялась конференция: "Проблемы власти в Украине. Конституционные изменения", организованная Институтом либерализма. В конференции приняли участие ведущие политологи, юристы, философы, социологи и политики, которые обсудили сложности конституционных процессов в Украине и выразили свое виденье будущих изменений в Конституцию. Сопредседатель партии Я.Гольденберг заметил, что к выработке конституционных изменений обязательно должны привлекаться представители политических партий и сообщил, что ЛДПУ наработала такой проект и готова выдвинуть его на обсуждение обществу.
06.10.2005 
6 октября 2005 года в Институте либерализма состоялся круглый стол на тему „Либерализм как модель экономического развития Украины: проблемы и перспективы”.
18.07.2005 
25 мая 2005 года в Институте либерализма состоялся круглый стол на тему "Перспективы либерализма в реалиях современной политической жизни Украины". В нем приняли участие директор Института либерализма к.филол.н. В.Климчук, директор Института философии НАН Украины акад. М.Попович, председатель ЛДПУ И.Душин и другие.
11.03.2005 
Отсутствие активности партий, официальные лица которых год назад представляли в парламенте политическую реформу , с разъяснениями сути реформы или предложеними возможного корректирования принятого варианта, наводит на мысли о недостаточной политической культуре.
26.04.2004 / Круглый стол
Выступление на научно-практической конференции объединения партий "Народный президент" 25.05.04, г. Киев, Дворец профсоюзов.


 
Новейшая история либеральных демократов в форумах


© 2005 Либерально-демократическая партия Украины.
Пресс-служба ЛДПУ: press_ldpu@ukr.net. Для замечаний ипредложений: reklama_ldpu@ukr.net
При использовании материалов сайта ссылка на www.ldpu.org.ua обязательна.
Разработка и дизайн - УРА Internet