Главная Контакты Карта сайта




26 февраля, 2020
Либерально-демократическая партия Украины
UKR     RUS     ENG
Свобода каждого - основа свободы всех


Партия
Либерализм: теория и практика
Партийные новости
Институт Либерализма
Вопросы и ответы
Фотоархив
Голосование
Проекты

Вход

Іван Тарасов:Деякі думки щодо майбутньої програми ЛДПУ

01.11.2019

Іван Тарасов /
Версия для печати
Від редакції: Нечасто наші партійці займаються проблемами теорії. Тим більш приємно отримувати від нашого молодого кандидата у Верховну Раду Івана Тарасова роботи, а також пропозиції, у тому числі щодо оновлення програми партії.
Ми дооформили останній (або, як зараз кажуть, крайній) допис Івана для зручності як студентів, що вивчають політологію, так і членів нашої статутної комісії, що готує пропозиції для наступного з’їзду.
За час існування партії її програма, що має показати історію та тенденції історичного розвитку країни з точки зору лібералізму та демократії, неодноразово змінювалася, враховуючи сучасні реалії. Пан Іван пропонує максимально деталізувати положення програми для залучення прихильників.


Як відомо, лібералізм, як і інші основні напрямки політичної думки, є філософською, політичною та економічною теорією, а також ідеологією, яка виходить із положення про те, що індивідуальні свободи людини є правовою основою суспільства та політичного ладу.

Лібералізм обумовлений певним світоглядом. Політичні ідеології можуть у різні часи мати різний вплив на суспільства. Деякі теоретики вважають, що класичний ліберальний капіталістичний розвиток на початку XXI ст. зайшов у певний глухий кут. І що цей історичний етап економічного розвитку суспільств закінчується, оскільки збільшується розрив між багатими та бідними. Ці автори, скоріше за все, не тільки спрощують складний розвиток різних країн, але й мають дещо інший світогляд, що є ближчим до соціал-демократичного (лейбористського).

Тому лібералам важливо визначити позиції, що відповідають своєму часу, але триматися послідовно своєї ідеології.

Ідеологія - це система поглядів, уявлень, ідей, що виражають інтереси того чи іншого суспільства або соціальної спільноти. Політична ідеологія стосується політичних ідей, теорій, інтересів і являє собою певну концепцію осмислення і інтерпретації політичного буття з точки зору інтересів і цілей певної політичної еліти (контреліти). Ідеологію можна уявити як форму корпоративного свідомості, як ідеологічну доктрину, що виправдовує домагання тієї чи іншої групи на владу.

Кожна ідеологія має свою точку зору на хід політичного і соціально-економічного розвитку суспільства, свої методи і засоби вирішення поставлених перед суспільством завдань. Тому основною функцією політичної ідеології є оволодіння суспільною свідомістю.

Політичної ідеології притаманні такі функції:

вираз і захист інтересів певної соціальної спільноти (групи, класу, нації);
впровадження в суспільну свідомість своїх критеріїв оцінки політичних подій, політичної історії;
інтеграція (об'єднання) людей на базі загальних оцінок, ціннісних орієнтацій, політичних уявлень;
вплив на поведінку людей на основі загальноідеологічних норм і цінностей;
обгрунтування мотивів політичної поведінки і мобілізація соціальних спільнот на реалізацію поставлених завдань.

Часто ставиться не зовсім однозначне питання, чи може ідеологія співіснувати з демократією? Ідеологія і демократія – це різні теорії і функції але вони між собою співпрацюють.

Демократія – політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається народ. При цьому управління державою здійснюється через періодичне обрання влади. Є поняття безпосередньої (прямої демократії), або опосередкованої через обраних представників (представницька демократія). Сама суть Демократії – це періодична можливість обирати і бути обраним. Це не ідеологія, це форма, як саме необхідно обіймати вищі посади.

Ідеологія не може себе реалізувати у практичному державному будівництві без обрання на важливі державні органи. А демократична форма правління дає можливість прийняти участь у виборах і на певний термін реалізувати свою ідею. Демократія не може існувати без ідеологій.

А ідеологія сприяє удосконаленню або зміні форми правління. І якщо ідеологія обходиться без демократії, то вона є автократичною або тоталітарною. Демократія без ідеологій - утопія.

Ідеологія реалізовує - як суспільство буде жити. Демократія – дає можливість обирати та бути обраним. Демократія як така не вирішує людські проблеми.

В цілому лібералізм і демократія пов’язані, як за віддаленою аналогією пов’язані тоталітаризм і деспотизм.

Своєрідне розуміння співвідношення лібералізму і демократії знаходимо у Н. Боббіо. Він наводить дві інтерпретації поняття "свобода". Перша – свобода як право людини не бути зобов'язаною здійснювати певну дію. Це передбачає резервований за індивідом простір, який не може бути ніким зайнятий – ні іншими суб'єктами, ні державою ("заперечення свободи"). Друга – свобода як обов'язок людей підкорятися тільки законам, у розробці яких вони самі беруть участь ("позитивна свобода"). Перша інтерпретація, на думку Н. Боббіо, властива лібералізмові, друга – демократії. Відповідно у "ліберальній державі"втручання публічної влади в справи суспільства воно зведене до мінімуму. Демократична держава, вважає Н. Боббіо, передбачає передусім розвиток органів самоуправління. Ліберальна держава не обов'язково є демократичною, а демократична – ліберальною.

Класичний лібералізм та соціально орієнтований лібералізм (інколи деякі автори полюбляють вираз соціальний лібералізм, що може бути ближчим до соціал-демократії) виступають за Індивідуалізм, прогрес, лібералізацію прав людини та рівні можливості, бо саме ці поняття відрізняють від соціал-демократів, соціалістів та правих консерваторів. Але є поняття, яке відрізняють ці напрямки лібералізму. Це і економічна позиція щодо соціальних державних програм, вільний ринок чи частково врегульований ринок, більше соціальних виплат чи менше?

Якщо класичні ліберали виступають за невтручання держави в економіку і приватну власність, приватизацію, і для ведення бізнесу знижують податкове навантаження разом із соціальними програмами аж до їх ліквідації. Бідність зменшується разом із загальним прогресом.

Соціал-ліберали вважають, що не всі можуть займатися бізнесом, оскільки як виграє той, у кого є початковий капітал. А гроші вирішують все від початку власного бізнесу до підкупів суддів на свою користь. Якщо держава не втручається в економіку, значить закони, що не дають можливість великим корпораціям захопити і бути монополістами, ліквідовуються,оскільки заважають веденню бізнесу. Соціал-ліберали щодо соціальних програм не вважають, що треба роздавати “наліво і направо гроші”, але вважають, що треба надати можливості тим, хто потребує, і не на довгий термін. А марнотратні програми треба ліквідувати.

Очевидно, що соціалісти виступають за націоналізацію, багато соціальних програм на довгий термін. Тобто все бесплатно, а заводи належать державі. Будь-яка пропозиція про скорочення виплат чи соціальних програм не сприймається.

Консерватори за традиції, приватизацію, зменшення соціальних програмі низькі податки, захист церкви. Коссерватизм в принципі породжує конформізм, небажання змін, певний авторитаризм щодо прав людини, виступає за "сильну руку", що приведе до процівітанню.

В українській реальності, якщо, умовно кажучи, половина виборців не голосувала за відомі партії, то ЛДПУ, що висувала вкрай мало кандидатів, має реальний теоретичний та практичний резерв.

Тому я вважаю, що в програмі партії повинні бути ретельно описані ключові питання економічної і соціальної ситуації в країні, поставлені чіткі принципові позиції. Треба іти в ногу з часом, обговорювати нові проблеми які виникають не вирішувати питання, що вже вирішені на час отримання мандата.

Теми, щодо яких ми повинні прийняти свою позицію та відстоювати:

аборти, авітранспорт, автомобільний транспорт, Інфраструктура, боротьба зі СНІДом, гуманітарна політика, ЖКГ, залізниця, збереження навколишнього середовища, рослинного та тваринного світу, зайнятість, охорона здоров’я, проблеми людей з інвалідністю, культура, спорт, люди похилого віку, молодь, наука, оборона, освіта, навколишнє середовище, поліція, купівельна спроможність, права людини, у тому числі недостатньо вирішені питання стосовно права на зброю (і захист узагалі), прав жінок, людей із обмеженими можливостями, людей старшого віку, ЛГБТ, питання евтаназії, юстиції, ЗМІ, сім’ї, енергетики, соціальних програм.

У програмі можна все описати та зробити по таких темах:

- Економіка і Бізнес
- Освіта і молодь
- Культура і Спорт
- Охорона Здоров'я та Соцзахист
- Навколишнє середовище
- Інфраструктура
- Поліція і Армія

Після оформлення наших позицій та принципів щодо економічних та соціальних питань активно виступати на телеканалах, у газетах, на радіо з цими позиціями та доводити:

- чому наша партія сааме існує з 1990 року;
- щодо ліберально-демократичної альтернативи та перспективу;
- щодо законів,які повинні бути скасовані;
- позицію щодо загальнодержавних питань;
- які закони порушують добробут певної категорії громадян;

- на телеканал під час ефірів запрошувати слідкувати за новинами партії в соціальні мережі Facebook, YouTube і вступати із словами: “Поділяєте наші політичні погляди та наше світобачення?

Приєднуйтесь до ліберальних демократів та підтримуйте нас фінансово!''

Либерализм: теория и практика
Партийные новости
29.12.2019  17:02 / Заявления
 
Новейшая история либеральных демократов в форумах


© 2005 Либерально-демократическая партия Украины.
Пресс-служба ЛДПУ: press_ldpu@ukr.net. Для замечаний ипредложений: reklama_ldpu@ukr.net
При использовании материалов сайта ссылка на www.ldpu.org.ua обязательна.
Разработка и дизайн - УРА Internet