Юрий День: Опять выбор, опять Рубикон...

Дорогі друзі!

Як у комп’ютерніх іграх, герої мають знову й знову долати перешкоди, що дорівнюють Рубікону. Невідпорне дежавю, як уві сні, як у старому фільмі „Рукопис, знайдений у Сарагосі", оволодіває діючими особами та глядачами. Але ж, знаючи людей і себе, політичні расклади, несамовите бажання вчорашніх хоч на хвилинку кігтями зачепитися за останній камінчик над прірвою політичного забуття, політики мають зберігати спокій удавний, а не удаваний. Але як його зберегти, коли вже онуки політизуються та кричать „геть" „сонму уходящих", який ніяк не уходить...

Зобов’язаний зберігати спокій та почуття величезної відповідальності президент. Ось і сьогодні, спокійно, начебто не сталося нічого о 00.00, знову ж, як у комп’ютерніх іграх, подовжує термін життя збанкрутілої ВРУ на одну добу. Дякуйте уклінно, пане Мороз! Пауза майже як із класичної грецької драми. Бажано не трагедії.

Серед інших, як не дивно, останні два-три дні, почуття відповідальності, якщо тільки я не помиляюся, починає трохи проглядатися у тезка та головного опонента президента. Може, з нього щось і вийде колись?

Серед вчорашніх помічаються, до речі, й молоді перевертні, такі, як колишній лідер колишньої партії, „син Ющенка, онук Кучми". Щиро співчуваю, а допомогти вже не можу.

Зовсім вже впала в маразм компартія. Невже хоч одна розумна людина за неї проголосує? Прес-служба заявляє, що Верховна Рада є легітимною незалежно від точки зору президента Віктора Ющенка. Причому в яких виразах! "Незалежно від того що мариться президенту і його оточенню, Верховна Рада України є легітимною, працює у відповідності з Конституцією, а депутати-комуністи сумлінно виконують свої функції на благо людей і держави. Незалежно від політичних провокацій з президентського боку та так званих опозиціонерів, Компартія і депутати-комуністи будуть діяти виключно в правовому, конституційному полі, а не зважати на нікчемні та злочинні укази і розпорядження чи то президента, чи то будь-якої посадової особи". Нічого собі поле! Без читання самої конституції. Право знали тільки революційне, а кажуть: „всі дії Компартії, спрямовані на врегулювання штучно створеної президентом на вимогу політичних екстремістів державної кризи, будуть базуватися на принципах та нормах українського і міжнародного права". Логіка безсила. Добре, що рідко попадаються на очі такі перли. А пам’ятаєте, як була одна газета, один канал, одна філософія?

Хоча президенту не подобається дежавю, коли ситуацію до абсурду довела коаліція, але він поки що не вводить своє пряме правління. Підбурювач - Мороз, який ніколи в житті не був просто спікером, перевищуючи свої повноваження, під гаслом боротьби за чистоту рішень, безвідповідально ламає домовленості президента і прем’єра.

Як не дивно, питання генпрокурора була вирішено між Вікторами компромісно. Генпрокуратуру мав очолити Олександр Медведько, а його першим заступником повинен був стати Віктор Шемчук, отримавши у підпорядкування питання слідства. Але коаліція ухвалила хитру постанову про невизнання звільнення Піскуна та призначення в.о. Шемчука. Оскільки президент розблокував Верховну Раду тільки для рішень по виборам, це було явним знущанням.

Навіть про Реєстр виборців попередньо домовилися. Було запропоновано наблизити момент початку дії певних статей цього закону - з першого серпня замість першого жовтня 2007 року.

Не розумію, як могла опозиція погодитися, що в парламенті можуть існувати позафракційні депутати. Це цілком алогічно. Взагалі питання імперативного мандата, про який так багато говорили й писали також і ліберали (дивіться матеріали круглих столів на нашому сайті), і який уводив у свій час не БЮТ, який не голосував за зміни до конституції, а всі інші. Ініціатори ж Медведчук-Мороз-Кучма. Ви забули, друзі? От я й нагадую. Я би вирішив питання взагалі однозначно без спеціального закону, а виключно в межах конституції: „Депутат, що зареєстрований у списку партії (блоку), може знаходитись увесь час своєї каденції виключно в складі фракції цієї партії (блоку)". Питання про переходи, позафракційність знімалися б автоматично. А питання відповідальності перед фракцією, партією (блоком), народом унаслідок вкрай низької політичної культури прийшлося би виписувати в законі.

Також є інформація, що Ющенком і Януковичем було досягнуто зближення з питання ЦВК. Після реакції Радченка на маразм коаліції, очевидна відмова підтримати його кандидатуру Володимира Радченка на місце керівника Центрвиборчкому. Улюбленка народу, особливо щодо пояснень, чому і як голосувала під час ухвалення рішення про президентство Януковича, чарівно ділова та юридично підкована Марина Ставнійчук, могла вчора змінити шанованого Ярослава Давидовича.

Але як каже один журналіст, ідилія, яка вже відчувалася в повітрі, виявилася обманом. Він стверджує, що коаліціянти намагаються виграти додаткові дні, яких не вистачає для оголошення вердикту Конституційного суду. Парламент ухвалив хитрющу постанову, якою тимчасово передав від президента до рук коаліції порядок призначення суддів на адміністративні посади. Верховна Рада вирішила тимчасово наділити цією функцією Вищу раду юстиції, яка перебуває під контролем "регіоналів" взагалі та Сергія Ківалова зокрема. Для тих, хто поливає президента як порушника законів, наголошу, що нікого не хвилювало, що ця постанова суперечить Конституції, де наведено вичерпний перелік повноважень Вищої ради юстиції. Очевидно, що президент не підписав би закон про такий перерозподіл, Мороз пішов на те, щоб проголосувати постанову, яка не потребує автографу глави держави. В тому, що взяття під контроль судової влади є надзавданням і для коаліції, і для Банкової, можна переконатися по тому, які судові рішення вони організовують у процесі боротьби. В ІНеті можна почитати текст постанови Солом’янського райсуду Києва, якою звільнення Піскуна з посади генпрокурора було визнано незаконним. Оскаржувати це рішення президента взявся депутат від Партії регіонів Владислав Забарський, який придумав, що було порушено право депутата голосувати за генпрокурора в залі парламенту, а також право здійснювати контроль за діяльністю Кабінету міністрів, у тому числі за роботою МВС. Суддя з відомого суду, в якому програвали стопроцентно правильні та справедливі справи проти державних органів та місцевих органів, правлінь госптовариств і ЛДПУ, і громадські організації, визнав незаконним відразу три укази президента - про звільнення Піскуна, про в.о. Шемчука та... про перепідпорядкування внутрішніх військ. Оце вищий пілотаж!

Тим, хто любить усе вчорашнє, ще раз нагадую, що Координаційна рада ЛДПУ прийняла рішення йти на вибори. Це фактична підтримка президента. Хто має алергію на нього, трохи помовчте. Не зривайте роботу, що після більш як річної сплячки тільки починається.