Головна Контакти Карта сайту




28 March, 2024
Ліберально-демократична партія України
UKR     RUS     ENG
Свобода кожного - основа свободи всіх


Партія
Новини ЛДПУ
Кандидати та активісти
Лібералізм: теорія і практика
Інститут Лібералізму
Голосування
Фотоархів
Запитання і відповіді

Вхід



Володимир Токарєв:ДОСТРОКОВЕ ВІДКЛИКАННЯ ДЕПУТАТІВ – ЧИ Є ЦЕ ЛІКІ ВІД ВСІХ ПОЛІТИЧНИХ ХВОРОБ НАШОГО СУСПІЛЬСТВА?

Володимир Токарєв /
Версія для друку
Від редакції: Ще у часи першого українського парламенту, обраного, на жаль, ще до незалежності (що само по собі нонсенс), постало питання відкликання депутата – зрадника демократичної Народної ради. Надалі було багато моментів, коли ще до закінчення термінів перебування при владі тої чи іншої особи, команди, партії ситуація вимагала змін. ЛДПУ завжди виступала за скорочення задовгих термінів владних повноважень. Нині багато громадських організацій та активістів пропонуєті чи інші шляхи відкликання владних осіб. Організатором одної з таких структур є Володимир Токарєв. Ось його роздуми з цього приводу.

За майже тридцять років незалежності України суспільство двічі брало участь в наймасовіших народних акціях, спрямованих на захист політичного суверенітету держави, економічного рівня життя громадян, і навіть психологічного клімату, пов’язаного з особистою свободою, правом вільно висловлювати свої думки і відчувати себе самодостатньою особистістю. Я маю на увазі події осені-зими 2004-2005р.р., які я називаю "помаранчевими подіями", а також осені-зими 2013-14р.р., які набули назви "революція гідності". Обидва цих великих рухи громадського виступу завершились перемогою українського народу, бовимоги протестуючих були виконані.

А що ж далі пішло не так? Чому величезний прошарок українського суспільства не вважає ці події переможними? Сталося так, що досягнення були надалі втрачені саме тими політичними діячами, яких народ привів до влади.
Лідери переможної опозиції В.Ющенко і Ю.Тимошенко не знайшли спільну мову і "співпраця" перетворилася на міжусобну війну. Дійшло до опертя на колишніх супротивників з "біло-синього" табору. Приходять на згадку часи Стародавньої Русі, коли руські князі у з’ясуванні особистих відносин звертались по допомогу до "сусідів", що закінчилось для Русі монголо-татарськоюнавалою.
Через десятиліття український народ передав владу немов би патріотичним лідерам. І знову результат не може влаштовувати… Було багато важких обставин, але це не виправдання…
А де ж український народ? Де його думка с приводу дій новоявлених керманичів української держави? І де ж дії самого народу, який привів цих керманичів до влади? Сам же привів… І народ опинився в тому місці, куди будь-яка влада направляє народ,- на політичну гальорку. В партері сидять глядачі, наближені до політичних акторів.
І незадоволений народ пробує дати відповідь на два питання, які ще у 19-му столітті поставило народницька ( а потім ще й "соціал-демократична") інтелігенція Російської імперії: "Хто винен?" і "Що робити?"
Дехто каже одразу шукати шлях, що робити. Але поки не з’ясуємо, хто винен, подальші дії не дадуть позитивного результату. На мій погляд, і на мій жаль - винні ми самі, тобто більшість українського суспільства. А точніше, його політична наївність, коротка політична пам’ять, небажання розбиратись "хто є хто", довіра гарним словам, завищене бажання отримати швидкий результат, неготовність нести тяготи пореформеного періоду.
Я згадую ще років 15-18 назад, розмови радіо- і теле- журналістів про шокову терапію, яка відбувалась в Польщі. Економічно некомпетентні, та й просто продажні журналісти говорили, що нам не потрібна шокова терапія, Україна обійдеться без неї. Налаштовували громадську думку, що реформу можна провести безболісно. Ні, реформи це завжди боляче! І поки суспільство не буде готове брати на себе відповідальність за своє майбутнє – нічого не зміниться. Декомунізація тут ні до чого,- нам дійсно не треба чекати рятунку ні від кого.

І далі - як українському суспільству покинути місця на гальорці, спуститись в партер, а найбільш політично талановитим і здібним – піднятись на сцену політичного театру мирно, без бійок з працівниками "театру", ламанням стільців і крісел, пошкодження декорацій і обладнання?

Політична наука передбачила методи вирішення проблеми, коли представники влади проводять політику, несумісну з прагненнями більшості громадян. Думаю, більшості читачів відомо слово "імпічмент", тобтодострокове позбавлення владних функцій і повноважень першої особи держави, якщо його діяльність не відповідає очікуванням суспільства. Ключове слово на мій погляд це – "достроково"!

Спробую пояснити, чому це слово вважаю ключовим, найбільш важливим.Згадаємо події 2014 року, коли український народ показав на двері тодішньому президенту В.Януковичу. Десь через рік повинні були відбутися чергові вибори, і багато громадян висловлювали думку, що треба було б почекати їх, не влаштовувати такі радикальні дії. Але ці люди не розуміли, що президент, який втратив довіру громадян, але не втратив владних повноважень, може розв’язати терор проти свого народу. Фактично він і почав це робити в обмеженій території у столиці, а цьогорічні події в Білорусі проілюстрували це більш наочно. І таке ж жахіття могло чекати українців в 2014 році, якби Янукович залишився! Та й взагалі, терпіти людину, яка втратила авторитет і довіру на високій посаді – просто психологічно нестерпно!
Конституція України у статті 111 передбачає можливість усунення Президента зі свого поста Верховною Радою. І хоча в тексті статті слово "дострокове" відсутнє, мається на увазі саме це. Адже усунення планове, так би мовити "чергове" - це нонсенс, тобто теза не має логічного змісту. Але це відкликання за ініціативою депутатів, які створюють тимчасову слідчу комісію і далі за алгоритмом… А де ж думка народу, ставлення до цієї процедури виборців? А народ на гальорці може тільки спостерігати. Може плескати в долоні і кричати браво. А може кричати ганьба і тупотіти ногами. Але акторам на політичній сцені це байдуже… Пояснити такий імпічмент можна наступним чином. Відбувається боротьба кланів, і один з кланів вирішив "знести" Президента, який належить іншому клану. А народ "безмолвствует", як писав великий Пушкін, стосовно подій у Московському царстві на межі 16-17 століть.

Я вважаю, що поряд з правом депутатів Верховної Ради оголошувати імпічмент (а позбавляти їх цього права не потрібно), таким же самим правом ініціювати імпічмент повинно належати і суспільству. А цього права у нашого народу не має!
Поглянемо на сусідні країни, порівняємо їх з нашою і спробуємо проаналізувати їх досвід. Колишні радянські республіки стали незалежними державами, як і Україна, в 1991р. Часто кажуть, що в Україні бракує демократії, що у нас засилля олігархів і вони правлять бал. Це так. Але кинем погляд на країни Середньої Азії, Азербайджан, Білорусь, Росію. Там президенти при владі по 20-30 років! У порівнянні ними Україна – взірець демократії, прав людини і європейських цінностей! Саме тому що, як не крути, а кожні п’ять років у нас відбувається реальний виборчий процес. Нехай це боротьба кланів, але вибори все ж таки відбуваються! Нехай з фальсифікаціями, з наступними судовими справами. Але це не Туркменістан… А приклад Білорусі настільки жахливо-кричущий, що я вважаю, кожній людині зрозуміло, чим кінчається відсутність виборів.

Ми розглядали необхідність дострокового відкликання Президента за ініціативою народу. Та за великим рахунком, дострокове відкликання депутатів принципово не відрізняється від імпічменту Президента. Різниця в масштабах. Президента відкликає все суспільство, а депутата – його виборці. В першому випадку – це загальнодержавне дійство, в другому – на виборчій території. І хоча мажоритарки більше не повинно бути, але партійна система виборів передбачає певну належність кандидатів до території.
Важливим елементом народовладдя є регулярне проведення референдумів, з обов’язковим виконанням їх рішень! Але це інше питання…

Часто задають питання, а як технічно реалізувати дострокове відкликання можновладців?
Тут є декілька алгоритмів. Наприклад:
- Застосування електронної петиції з обов’язковим виконанням її вимог;
- Механізм збору підписів;
- Механізм, аналогічний проведенню референдуму;
- Інші алгоритми.

В цій статті ми не зупиняємось докладно про технологію реалізацію дострокового відкликання тому, що в залежності від технічних можливостей держави алгоритм може бути різним. Найбільш прогресивним і перспективним можна вважати алгоритм електронних петицій. Але він потребує потужного інтернет-середовища, технологій контролю за можливими фальсифікаціями. Інші алгоритми менше технологічні, але на даний час реалізація їх може бути більш реальною.
Завдання цієї статті, як і групи в вайбері, телеграм-каналі, фейсбуці – це в першу чергу популяризація самої ідеї дострокового відкликання можновладців. Коли прихильників цієї ідеї буде досить багато, тоді необхідно буде залучити професійних юристів, для розроблення конкретних законопроектів. Потім ці законопроекти повинні розглядатись у Верховній Раді. Як суспільство буде переконувати депутатів прийняти їх - це окремепитання майбутнього.

Хочу навести ще декілька прикладів, які не мій погляд показують необхідність дострокового відкликання можновладців.
Кожна верства (прошарок, страта) суспільства, обстоює, просуває і захищає ті вимоги, які вважає необхідними і важливими безпосередньо для себе. Власники авто на іноземній реєстрації, так звані "євробляхери", доборолися до зменшення фінансового навантаження на процес розмитнення (в деяких країнах воно взагалі безкоштовне) Фізичні особи – підприємці (ФОПи), праві вони чи ні,борються проти встановлення касових апаратів. Інвестори житлових будинків вимагають від будівельників якості будівництва і дотримання термінів вводу об’єктів в експлуатацію. Власники депозитів вимагають повернення своїх коштів у разі проблем з банком. А отримувачі кредитів хочуть платити менші відсотки. Екологи боряться за екологію. Антикорупціонери боряться з корупціонерами,- деякі вважають, щоби помінятись місцями. Всі борються за зменшення тарифів ЖКХ, а тарифи ростуть. І байка дідуся Крилова про лебедя, рака і щуку повністю змальовує наше життя… Такий і результат цієї боротьби.
А треба то всього нічого – відкликати тих депутатів, які приймають антинародні рішення і закони. Хочу зразу попередити, це буде не одиничний акт, а постійна діяльність суспільства в цьому напрямку. Якщо хтось сподівається, що відкликали пів сотні негідних можновладців і все налагодилось і налаштувалось, то я вас засмучу. Контролювати можновладців потрібно постійно. Адже на місце відкликаного може прийти такий же самий, а можливо і гірший. Дострокове відкликання – не разова компанія, а постійна політична дія! І якраз ідея дострокового відкликання може об’єднати і згуртувати всі патріотичні сили українського народу!
А хто ж буде фінансувати постійні відкликання і наступні позачергові вибори? Як казав відомий персонаж кінокомедії "Іван Васильович змінює професію": "За чи рахунок банкет?" А я перефразую його слова: "За чий рахунок банкет демократії?" Так весь бюджет зникне у постійних відкликаннях і перевиборах.
Перші дострокові вибори, як і зараз, за рахунок держави. А наступні - за рахунок громади, яка ініціювала дострокове відкликання і необхідні позачергові вибори. На практиці якась партія, громадська організація або навіть громадянин проявили ініціативу, ЦВК відкрила розрахунковий рахунок,- і будь ласка збирайте кошти. Не можете зібрати, то згадується українська народна приказка: "Бачили очі що купляли? То їжте – хоч по вилазьте!" Оце і буде матеріальне покарання тих виборців, які за гречку обрали негідника! А переобрати його достроково можливо – тільки платіть гроші!"
Повертаємось до назви нашої статті. Чи буде дострокове відкликання можновладців ліками від всіх політичних хвороб українського суспільства? Звичайно – ні! Не буває ліків від всіх хвороб! Але є умови, без яких лікування, а тим більше вилікування не можливе за означенням. Якщо людина простигла, у неї нежить, кашель, температура, то перший крок – покласти її в тепле ліжко, а тільки потім давати пігулки, мікстури, антибіотики. А навпаки… навряд чи буде позитивний ефект. Якщо людина зловживає алкоголем - то перший крок переконати її припинити це, а потім вже застосовувати медикаменти.

Часто можна почути, коли вже будуть чесні депутати, які будуть дбати про народ? Даю відверту відповідь: "За існуючої системи – НІКОЛИ!" Проілюструю цю тезу побутовим прикладом. Якщо свіжий огірок покласти в бочку з солоними огірками, то через деякий час він стане також солоним. Система робить його солоним! Треба вилити розсіл, викинути все непотрібне і зайве, помити діжку… далі ви і самі знаєте.

І наостанок рядки видатної української поетеси Лесі Українки, які чудово показують, як важливо тримати можновладців під контролем суспільства:

"З ласки бога й народу обраний, наш королю! вітаєм тебе!
Ми під даними влади твоєї, визнаємо охоче себе.
Коли ти боронитимеш волю й незалежність народу твого,
Ми завжди шанувать тебе будем, любити, як друга свого.

Ти гукнеш на війну — ми зберемось під твої прапори всі гуртом,
Ми готові тобі і країні, послужити мечем і щитом.
Та коли ти забудеш про справу честі й волі народу свого,
Схочеш інші, багатшії землі прилучати до панства твого,

Ми не підем тоді за тобою, щоб чужого добра здобувать,
Нам не тісно у рідній країні, нам не треба в чужу мандрувать!
Коли ти серед панських розкошів продаватимеш люд свій панам,
Ми самі боронити почнемо ті права, що належаться нам.

А коли ти англійській короні продаси королівство своє, —
Знай, що в тую ганебну годину пропаде й панування твоє.
Ми тебе королем увінчали, ми тебе й розвінчаєм сами,
І коли проти нас типовстанеш, проти тебе повстанемо ми.

Поема "Роберт Брюс, король шотландський".

І насамкінець: "Слава УКРАЇНІ!" - "Героям СЛАВА!"
 

11.09.2021 
Від редакції:Ми вже мали деякі оцінки законопроєкту № 5600 (https://www.ldpu.org.ua/party-news/declarations/61231a84226b1/), що обіцяє збільшення податків. Перед тим був прийнятий інший, не менш видатний закон того ж автора – про амністію доходів. Пропонуємо вам цікаві роздуми професійного економіста з цього приводу в дещо скороченому перекладі з російської з деякими редакційними уточненнями.
03.06.2021 
Від редакції. Ще у часи першого українського парламенту, обраного, на жаль, ще до незалежності (що само по собі нонсенс), постало питання відкликання депутата – зрадника демократичної Народної ради. Надалі було багато моментів, коли ще до закінчення термінів перебування при владі тої чи іншої особи, команди, партії ситуація вимагала змін. ЛДПУ завжди виступала за скорочення задовгих термінів владних повноважень. Нині багато громадських організацій та активістів пропонуєті чи інші шляхи відкликання владних осіб. Організатором одної з таких структур є Володимир Токарєв. Ось його роздуми з цього приводу.
23.05.2007 
Но наши власть предержащие забывают, что «оранжевая революция» и последовавшая за ней «политическая махновщина» способствовали росту в Украине нового общества, которое прорастало и до этого в пустотах постсоветского мутанта. Чем дольше будет политический кризис, тем больше украинцы будут видеть всю бездарность управляющей ими элиты, разочаровываясь разом во всех.
23.05.2007 
И я считаю, что власть не любят не только за страшную коррупцию в верхах, а и из-за готовых обругать каждого посетителя представителей в низах. Пока мы будем искать подходы, знакомства, интонацию, чтобы получить то, что нам положено без всех этих изысков, мы будем культивировать систему неэффективного использования наших налогов и систему унижения нашего достоинства.
23.05.2007 
Ви вважаєте нацистів уособленням чогось демонічного, а “регіоналів” – звичайними собі людьми, хіба що, можливо, з якоюсь мухою в голові? Якби ж то все так було просто; думаєте, як починаються тоталітарні режими?
23.05.2007 
Для чего вообще необходим проходной барьер? Считается, что он позволяет сформировать стабильный состав парламента и способствует формированию более сильных партий. Но, во-первых, после выборов целые партии и фракции меняют политическую окраску, что никак нельзя назвать стабильностью. А во-вторых, за малые партии народ голосует не по ошибке, не случайно. И «корректировать» выбор народа не позволено никому.
22.05.2007 
А лучше все-таки забыть, что вам втолковывали о «коварных планах продажных политиков» политики наивные и чистые. Вспомнить, чего на самом деле хочется от страны и государства. То есть – обозначить желательный для вас и приемлемый для всех граждан Украины результат наблюдаемых песен и плясок вокруг власти.
22.05.2007 
Либеральная модель должна опираться на три базовых принципа: дебюрократизацию экономики при одновременном усилении контроля над выполнением бизнесом своих социальных обязательств, демократизацию управления путем расширения прав местного самоуправления и перехода к открытым избирательным спискам для укрепления внутрипартийной демократии и, наконец, создание условий для постепенного уменьшения влияния финансово-промышленных групп на экономическую политику.
24.04.2007 
На мой взгляд, качественно организованные досрочные выборы - единственный способ нас рассудить. Тимошенко - экстремистка? Нашеукраинцы - двурушники? Янукович - тиран? Мороз - предатель? Коммунисты - фальшивые? Окей, давайте со всеми этими взглядами пойдем на выборы и выберем наименьшее зло. Возможно, юридически это будет неграмотно. Но это будет МОРАЛЬНО легитимно, а что еще главнее - демократично!
24.04.2007 
Стабильность государства - это всегда некий договор между властью и народом, согласно которому большинство подчиняется меньшинству. Для того чтобы этот договор работал, в странах, которые уже прошли революции, разочарования после них, репрессии, беспорядки, войны, понимают, что хотя бы визуально нормы этого негласного договора должны выполняться
24.04.2007 
Є дві основні категорії, які повинні правити в державі. Це справедливість і відповідальність. Справедливість стосується кожного громадянина. Відповідальність треба питати і з усіх, але передовсім - з найвищих державних посадовців. І чим вищий соціальний чи політичний статус людини - тим більша відповідальність.


 
Новітня історія ліберальних демократів у форумах


© 2005 Ліберально-демократична партія України.
Прес-служба ЛДПУ: [email protected]. Для зауважень та пропозицій: [email protected]
У разі використання матеріалів сайту посилання на www.ldpu.org.ua є обов'язковим.
Розробка та дизайн УРА Internet