САШКО ПОЛОЖІНСЬКИЙ

Україну врятує лише люстрація

Газета По-киевски
http://pk.kiev.ua/country/2007/04/20/182236.html

Янукович, Тимошенко, Ющенко і їх команди повинні сісти на корабель далекого плавання і відплисти з України.

До всіх трьох сторін, які стали причиною політичного тупика в Україні - і Януковича, і Ющенко, і Тимошенко - у мене сьогодні є тільки одна пропозиція.

Ретельно зібрати в одну купу свої команди, програми, обіцянки і лозунги, сісти в один поїзд, а ще краще на корабель далекого плавання і назавжди відплисти з України. Вони себе настільки дискредитували, що повинні залишити український політикум для молоді. Для тих, що мислять по-новому і головне - які вболівають не за свої інтереси, друзів, родичів кумів та партнерів по бізнесу, а за інтереси всієї країни.

Я думаю, що всі троє - як прем’єр Віктор Янукович з його дискредитованою коаліцією, так і бездіяльний президент Віктор Ющенко, агресивна опозиційна команда Тимошенко - вже не здатні працювати на Україну.

Всі вони довели тільки одне - що вміють зловживати своїм повноваженнями, що приймають рішення без народу і не для народу. Вони ніколи не чули, що хоче народ.

Зрозуміло, я пропозиція "відплисти" - це тільки літературна метафора. Я не бажаю їм заслання. А просто хочу, щоб вони або радикально змінили свій підхід до влади (що під великим сумнівом), або чесно зізналися своїй неспроможності правити країною і склали повноваження.

Але піти повинні всі, хто були поряд з ними. Якщо, скажімо, на місце Януковича поставити Ахметова чи Ківалова, Тимошенко замінити Турчиновим, а Ющенко - Порошенком - нічого не зміниться.

Після всього, що сталося, вони повинні чітко зрозуміти - Україні потрібне очищення.

Є дві основні категорії, які повинні правити в державі. Це справедливість і відповідальність. Справедливість стосується кожного громадянина. Відповідальність треба питати і з усіх, але передовсім - з найвищих державних посадовців. І чим вищий соціальний чи політичний статус людини - тим більша відповідальність.

Проблема сьогоднішньої політики в тому, щоїї учасники акробатично перекидають відповідальність один на одного. Але не можна ділити відповідальність.

У нас кожен виправдовується: я хотів, але не міг - мені опоненти заважали. Раз не зміг - значить, мусиш за це відповідати. Відповідальність перекладається з депутатів на депутатів, з фракції на фракцію, з президента на уряд і навпаки. Тому всі головні спічі наших політиків зводяться до одного - все хороше зробили тільки ми, а все погане - інші. В результаті винних немає. Якщо хтось каже, що в країні криза - значить є винні. Якщо хтось каже, що в країні панує корупція і злочинність - винні є.

Усім нам, хто стояв на майдані, сьогодні образливо чути слово "майдан" в розумінні піар-технології, в якому вживається сьогодні найчастіше. Огидно слухати ці гасла - особливо "Не зрадь майдан", "цінності майдану", "ідеали майдану". Я вважаю, що ми не повинні орієнтуватися на майдан. Ми повинні орієнтуватися на народ і на державу. Не важливо, хто, на якій площі, під якими прапорами і якого політика підтримував. Не важливо і те, чи виходив він взагалі на якісь мітинги. Адже він є громадянином - і його інтереси повинні враховуватися. Зараз поняття народу зводиться тільки до двох площ, між якими перетягується невидимий канат. При чому там перетягують не тільки владу, інтереси і повноваження, але й людей. Це ненормально. Суспільство повинно отримувати користь від того, що політики находяться при владі. Не важливо, які в них програми та ідеали. Головне, вони повинні працювати на інтереси громадянина, де б він не жив - у Луганську, Криму, чи Львові.

Інформація про автора

Олександр (Сашко) Положінський, народився 28.05.1972, лідер рок(або точніше реп) -группы "Тартак". Місце народження - Луцьк Освіта - Вища економічна (економчсекий факультет Луцького державного технічного університету, спеціальність - економіка підприємств).