Ліберально-демократична партія України
https://www.ldpu.org.ua/projects/464c9e7b428fb/

Громадські ініціативи

18.05.2007, 00:27
"Так сталося, що наші громадяни поки що не підготовлені до ринку і взагалі до життя в суспільстві, де від тебе щось залежить. Якщо є якісь проблеми, звертаються до виконавчої влади, краще - одразу ж до президента. А як самому чи разом використати важелі демократії, не досить ясно. Треба знати права та усвідомлювати обов’язки", - про це та про непросту історію становлення "Об’єднання захисту прав акціонерів", що зроблено Об’єднанням, а також про плани на майбутнє в інтерв’ю прес-службі партії детально розповів президент Об’єднання Яків Гольденберг.

прес-служба: - Ми знаємо Вас як колегу по партії та мало знємо про Ваше "Об’єднання захисту прав акціонерів", за винятком деяких політичних акцій, наприклад, давнього звернення громадського об’єднання "Нова Україна", підготовленого ЛДПУ та ОЗПА, про перепони приватизаційним процесам, що їх чинили комуністи та тодішнє морозівське керівництво Верховної Ради. Розкажіть, з чого все починалося.

Я.Г.:- Ви згадали про спільну акцію „в одній особі". Чесно кажучи, ідея активного громадського захисту законних прав громадян та юридичних осіб як співвласників підприємств визрівала з самого початку приватизації в Україні. Мені ще 90-го року довелося готувати програму Ліберально-демократичної партії України, в тому числі економічний блок.. Ми були добре знайомі з приватизаційними процесами в тодішній Чехословаччині, інших країнах ЦСЄ, Балтії, потім - у Росії, Східній Німеччині. Ми ставили руба питання провідним на той час економістам, депутатам, надавали пропозиції, що були тоді надто революційні, особливо на конференції "Нової України" (Київ, 1992), міжнародній економічній конференції (Львів, травень 1993). Про останні можна поговорити окремо - така це велика тема.

З 1993 року, коли нам з Володимиром Тімоніним довелося почати гігантську роботу з приватизації ВАТ "Укрнафта", мої думки про створення структури громадянського суспільства, що мала б захищати акціонерів, стали більш конкретними. Останнім поштовхом стала провокаційна компанія, що її проводили тоді ще досить сильні супротивники приватизації на чолі з тодішнім затятим популістом-прокомуністичним головою одної з комісій Верховної Ради Кожушком, наслідком якої було гальмування процесу приватизації. Найбільших обертів набрала ця справа після успішного десятого сертифікатного аукціону по ВАТ "Укрнафта" в листопаді 1995 року. Більше півроку не затверджувались результати цього аукціону, тобто законні права власників порушувались державою. Саме тоді ряд фізичних осіб ВАТ "Укрнафта", ФДМУ, Центру сертифікатних аукціонів, представники декількох юридичних осіб - власників акцій ВАТ "Укрнафта", вирішили спільно захищати свої економічні інтереси. Тут був і невіддільний від економічного політичний момент, який теж необхідно було використати як для першочергової цілі - забезпечення конкретних економічних прав акціонерів, так і для "дальньої" мети - створення ринкового середовища та задіяння приватної ініціативи.

В липні 1996 року ми провели установчі збори ОЗПА, а в лютому 1997-го - зареєструвалися.

прес-служба: - Давйте поговоримо трохи докладніше про реальний захист власників.

Я.Г.: - Хоча в травні 1996 року результати десятого аукціону за ПМС були затверджені, подальша приватизація ВАТ "Укрнафта" загальмувалася, вступ акціонерів у свої права ще був заблокований - аж до кінця березня 1997 року. Тоді був набутий досвід не тільки політичних заяв, але і громадянської активності на "професійному полі", що вимагало деякої мужності. Згадую нашу досить складну та нервову роботу в "Укрнафті", робочу, партійну та громадську активність із постійним перевищенням повноважень менеджерів середньої ланки за постійної ж непідтримки тими, хто зобов’язаний підтримувати, виступати та "прикривати" виконавців.

До кінця 90-х років як у парламенті, так і в інших структурах діяли неформальні ситуативні групи, які з різних мотивів підтримували комуністів або ж з остраху перед їхнім реваншем не хотіли їм протидіяти. Нині, дякуючи Богові, це вже не так актуально і не всі це пам’ятають.

На тлі протистояння реформам шла велика боротьба. Щодо приватизації "Укрнафти" призначалася безліч перевірок, в тому числі на вищому (тобто міжвідомчому) виконавчому рівні. Але ми відбили всі неправдиві та некоректні "наїзди".

Генпрокуратура не тільки "перевіряла" нас, вона затіяла ряд справ проти ФДМУ. На одному такому процесі я був як консультантом, так і "третьою особою" від ОЗПА. Ми попрацювали з суддею, сторонами процесу і питання скасування всієї корпоратизації (!) успішно "почило".

В 1997 році ми попрацювали з акціонерами ВАТ "Укрнафта", після чого вони дружно заблокували постанову КМУ про виділення зі складу ВАТ найбільшого нафтогазовидобувного підприємства. Годі й казати, як після того, за вказівкою тодішнього прем’єра, що прославився також зборами громадянської оборони, півроку трясло не тільки приватизаторів, але і всю "Укрнафту". Зате досі вона існує як цілісний комплекс, і її не розтащили по обладміністраціям і не знищили.

До того ж часу відноситься ряд заяв та звернень ОЗПА, в тому числі проти підписання Президентом України величезного списку підприємств, що не підлягають приватизації. Останній такий список був "зарублений" у 1998 році. Пізніше ми зверталися до Президента, Уряду, Верховної Ради з метою поновлення проведення приватизаційних аукціонів за компенсаційні сертифікати. І слід сказати, що всі наші ініціативи були підтримані.

прес-служба: - А ось скажіть- може достатньо для цього було партії? Навіщо створювати щось інше- хоча би для участі у суді?

Я.Г.:
- Я роздумував над цим. І прийшов до висновку, що така організація необхідна. Не пам’ятаю, хто сказав, що треба займатися або політикою, або захистом прав людини. І якщо дехто з нас суміщає це у постійній діяльності, то у організацій мета та засоби різні. Правда, у нас в Україні якось була партія прав людини, але як вона захищала ці права, невідомо. Пам’ятаю, що її головою був міністр юстиції, який зараз є головою Верховного суду. Інша справа, що ми самі займаємося досить різними справами на кшталт "людини-оркестра", що звучить, як ви знаєте, не дуже. Що ж робити, такий час. Що стосується суддівських справ, то тут теж цінується професіоналізм і відповідною є вага професійних організацій.

прес-служба: - А як Ви працюєте щодо входження наших громадян у ринкове середовище?

Я.Г.:
- Дійсно, різні структури по-різному можуть захищати себе самі, хоча серйозних фахівців щодо роботи з акціонерними товариствами та з акціонерами обмаль. Так, ми участю у зборах акціонерів допомогли багатьом своїм колективним членам, лоббістськими методами також навчилися працювати. Захищали їх у судах. Проводили також ряд семінарів, конференцій.

Але ж громадяни наші поки що не підготовлені до ринку і взагалі до життя в суспільстві, де від тебе щось залежить. Якщо є якісь проблеми, звертаються до виконавчої влади, краще- одразу до президента. А як самому чи разом використати важелі демократії, не досить ясно. Треба знати права та, що забувають, усвідомлювати обов’язки. Так сталося, що за сертифікати та кошти громадяни України отримали деяку власність. І багато хто вирішив, що будуть працювати підприємства, держава буде все контролювати, а вони будуть отримувати дивіденди. Адже вони заслужили на це минулою працею. Насправді нова система відносин зобов’язує власника плекати свою власність і, наскільки можливо, брати участь у корпоративному управлінні. Тут ми маємо величезні пласти проблем, які тільки років 20 тому почали системно вирішувати в розвинених країнах, а ми беремося за них "сходу", тільки вийшовши з загального "колгоспу". Тому питання прав акціонерів невіддільні від питань корпоративного управління. Ще під час сертифікатної приватизації ми випустили півтора десятка вісників, пам’ятки акціонера. Створили три громадські приймальні.

Поряд з колективним членством в ОЗПА передбачене індивідуальне членство. Ми безоплатно консультуємо громадян, підключаємо відомих фахівців, у першу чергу- юристів. Провели зібрання акціонерів київських будівельних підприємств, виїзні зібрання у Львові, деяких інших містах.

прес-служба: - Чи продовжуєте Ви працювати в законодавчій сфері?

Я.Г.:
- Об'єднання нарощувало свою участь в роботі окремої робочої групи з питань корпоративного управління та прав акціонерів, створеної в квітні 1998 року згідно з Меморандумом про взаєморозуміння, підписаним Кабінетом Міністрів України та Урядом США, але, на жаль, нещодавно вона закінчила свою діяльність. А в структури, що її можуть замінити, ми поки що не вступили. Брали участь у міжвідомчій робочій групі при Кабміні України з підготовки проекту Закону України "Про акціонерні товариства" та Постанови КМУ на виконання Указу Президента України "Про заходи щодо розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах". Я був відповідальним за підготовку проекту постанови ДКЦПФР щодо надання інформації акціонерам про діяльність акціонерного товариства та проектів типових положень АТ, пропонував інші проекти, брав участь у розробці та прийнятті Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку Рекомендацій з найкращої практики корпоративного управління для акціонерних товариств України, рекомендованих рішенням Комісії від 02.06.02 N 190, а також проекту Принципів корпоративного управління України, рекомендованих до публічного обговорення рішенням Комісії від 03.06.03 N 242.

Слід сказати, що з ряду причин (серед них прийняття Цивільного та Господарського Кодексів України та неприйняття Закону України "Про акціонерні товариства") на часі копітка робота з узгодження інтересів власників, суспільства, держави щодо корпоративного законодавства та одночасно адаптація законодавства до європейського. Нинішня Верховна Рада обговорює, на жаль, ситуативні недолугі проекти, що повторюють знову й знову помилки минулих років. Тобто це питання вже іншого складу парламенту.

прес-служба: - А як забезпечується матеріально ця робота і, навпаки, який з неї зиск?

Я.Г.: - Внески наших членів- юридичних осіб достатньо скромні і надходять нерегулярно, тому рішенням IV зборів ОЗПА в 2000 році створена консалтингово-впроваджувальна фірма "Кон-Кор", яка провадить комплексний консалтинг, консультативні заняття з питань корпоративного управління, розробляє інвестиційні проекти тощо. Поки що і цих коштів невистачає для виконання статутних завдань. Виходимо з положення своїм коштом та спільними заходами з новими членами та дружніми організаціями.

Зиск переважно моральний та, якщо можна так сказати, громадсько-принциповий. Радує міжнародне визнання (ми отримали міжнародну нагороду "Срібний лицар") та ставлення тих, кому ми допомогли.

прес-служба: - Дякую за інтерв’ю.
Я.Г.: - Дякую Вам.

17.05.2007
© 2005 Ліберально-демократична партія України.
Прес-служба ЛДПУ: [email protected]. Для зауважень та пропозицій: [email protected]
У разі використання матеріалів сайту посилання на www.ldpu.org.ua є обов'язковим.
Розробка та дизайн УРА Internet