Головна Контакти Карта сайту




08 серпня, 2020
Ліберально-демократична партія України
UKR     RUS     ENG
Свобода кожного - основа свободи всіх


Партія
Лібералізм: теорія і практика
Партійні новини
Інститут Лібералізму
Запитання і відповіді
Світлини
Голосування
Проекти

Вхід



Криза народжується в центрі

Версія для друку
Болгарському читачеві важкоотримати інформацію "з перших рук" щодо подій в СРСР. Як з українського погляду виглядає протиборство центр - республіки?

- Якщо говорити про Україну, то необхідно мати на увазі таке питання: "Чи залишиться Радянський Союз єдиною державою?". Адже не лише прибалтійські республіки, а й багато інших проголосили державний суверенітет - Росія, Україна, Білорусія, Молдова, Грузія, Вірменія...

Декларація про державний суверенітет України була прийнята 16 липня 1990 р. майже абсолютною більшістю депутатів. У ній сказано: республіка є самостійною у вирішенні усіх питань свого державного життя. На своїй території вона забезпечує пріоритет національної конституції і законів, проголосованих українським парламентом. Йдеться також і про повну економічну незалежність. Декларація проголошує виключне право народу України на володіння, використання і розпорядження національним багатством України. Республіка самостійно визначає фінансову, митну і цінову систему, формує державний бюджет і - в разі необхідності - створює власну грошову одиницю. Вона самостійно вирішує питання своєї зовнішньої і внутрішньої безпеки. І навіть дещо несподівано - за пропозицією депутата Івана Драча, лідера РУХу і відомого поета - було прийнято ще один пункт: республіка має намір стати в майбутньому нейтральною і без'ядерною країною і не брати участі в жодних військових блоках.

Конфлікт між центром і республіками може означати кінець останньої світової імперії! Центру є за що боятися. Перед ним постало питання: бути чи не бути! Якщо усі республіки проголосять незалежність, то які функції, яку роль матимуть союзний уряд, союзна законодавча влада і власне союзний президент? Гостра криза виникла через відмову центра, в тому числі й самого Горбачова (а, можливо, насамперед через нього), від політичних та економічних реформ, зволікання зі складанням нової союзної угоди, небажання руйнування старої структури, страх втрати влади, позбавлення благ і привілеїв, перспективу опинитися за бортом владного корабля разом із численними "своїми, перевіреними" кадрами.

- Які конкретні зміни настали в суспільно-політичному житті України після проголошення Декларації про незалежність?

- Політичне життя в Україні нагадує те, що відбувається у Болгарії, але у значно зредукованому вигляді. Воно не є достатньо інтенсивним. Великий рух (РУХ), який був організований з ініціативи письменницьких кіл і об'єднав людей різноманітних позицій, відіграв свою роль. Особливо під час виборів у республіканський парламент і місцеві органи влади. Сьогі опозиція посідає майже третодні опозиція посідає майже третину парламентських місць. Причому, її обрано переважно від західних регіонів: Львів, Чернівці, Рівне, Івано-Франківськ. У Київській міській раді опозиція має близько половини голосів. Але в інших містах, у тому числі з мільйонним і близько до того населенням (Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк та ін.), управління перебуває цілком у руках старого апарату.

- Сьогоднішні організації РУХу не є достатньо сильними, тому що люди, які в них перебувають, не мають спільних поглядів стосовно програм і форм діяльності. РУХ не досягнув успіху ні в структуруванні, ні в налагодженні видання власних друкованих органів. У свій час він збудив громадську свідомість. Але після виборів політична активність мас почала згасати. І РУХ не здатен утримати її на належному рівні. Це можуть і повинні робити політичні партії. Проте процес створення партій у нас є надзвичайно складним і повільним. Щойно видано закон про пресу, але закону про політичні партії не існує. Найбільша прикрість - це відсутність традиції нормального політичного життя. На її місце комуністи прищепили страх, апатію і скепсис до політичної діяльності народу... - Не могли б Ви коротко представити новонароджені політичні сили в Україні? - Вже має своє політичне обличчя Українська республіканська партія (УРП). Вона є послідовно й непримиримо антикомуністичною. Її структури достатньо міцні, і в цьому плані вона нагадує свого антипода, тобто КПРС. Її лідери - це колишні в'язні сталінсько-брежневських таборів: Левко Лук'яненко, Михайло Горинь, Василь Овсієнко та ін.

- У процесі організації перебуває Демократична партія України (ДПУ). Вона об'єднує переважно гуманітарну і незначну частину науково-технічної інтелігенції. Більшість з цих людей віддають належне своєму селянському походженню, збереженню коріння. До ДПУ входить багато активних рухівців. Передбачається, що партія матиме вплив у сільських районах. Спеціальний інтерес викликає формація "Демократична платформа", яка організувалась у рамках компартії. Її члени мають специфічний досвід, зв'язки, структури.

- Не можна оминути й "зелених". Вони також організували свою партію. Її очолив Юрій Щербак, письменник, лікар за освітою, доктор медичних наук і депутат союзного парламенту.

- А чи знайшли Ви своє місце у цьому початковому політичному коловороті? Чи маєте власні політичні уподобання?

- - Річ зрозуміла. Я - палкий прибічник Ліберально-демократичної партії, один з її організаторів. Ми готуємось до її установчого з'їзду, і я входжу до складу організаційного комітету.

- Серед наших активістів переважають представники науково-технічної інтелігенції, хоч є доволі й гуманітаріїв. Не можемо похвалитися гучними іменами, натомість маємо компетентних фахівців.

- Процес створення партії виявився надзвичайно складним. Одна з найбільших труднощів (а її переживають усі партії, крім комуністичної) - відсутність власної преси. Серйозною проблемою є фінансова спроможність. Маємо потребу в обміні досвідом і в моральній підтримці з боку ліберальних партій інших країн. (У цьому сенсі складаю подяку вашій газеті, лідерам та активістам вашої партії). І все-таки, нормальна в європейському розумінні політична партія може існувати стия.

(София. - 1990. - 17 октомври)
 

11.02.2007 
Вступне слово академіка НАН України Мирослава Поповича
15.02.2007 
17.02.2007 / З виступу на засіданні круглого столу
17.02.2007 / З виступу на зустрічі Президента України Л.М.Кравчука
18.02.2007 / Кандидат у народні депутати по Ватутінському виборчому округу N 2 відповідає на запитання нашого кореспондента
18.02.2007 / (Номенклатурні технології)
18.02.2007 / (Номенклатурні технології)


 
Новітня історія ліберальних демократів у форумах


© 2005 Ліберально-демократична партія України.
Прес-служба ЛДПУ: press_ldpu@ukr.net. Для зауважень та пропозицій: reklama_ldpu@ukr.net
У разі використання матеріалів сайту посилання на www.ldpu.org.ua є обов'язковим.
Розробка та дизайн УРА Internet