Головна Контакти Карта сайту




18 вересня, 2021
Ліберально-демократична партія України
UKR     RUS     ENG
Свобода кожного - основа свободи всіх


Партія
Новини ЛДПУ
Кандидати та активісти
Лібералізм: теорія і практика
Інститут Лібералізму
Голосування
Фотоархів
Запитання і відповіді

Вхід



Адам Кузнєц:Земельна реформа – грамотно продовжити процес

11.06.2021

Адам Кузнєц /
Версія для друку
У попередній розвідці (http://www.ldpu.org.ua/liberalism/608bf09d7e1e5/) було наочно показано, як багато років гальмувалися необхідні зміни на ринку аграрних земель. Рішення Європейського суду з прав людини про порушення прав власників, яке зрештою треба було виконувати, умови співпраці з великими міжнародними організаціями нарешті спонукали оновлену законодавчу владу прийняти серйозні рішення.

Із паюванням землі та започаткуванням фермерського руху почалася оренда паїв, що стала майже основним заробітком великої частини пайовиків. Почалася і незаконна та напівзаконна реалізація паїв. Процес був життєво необхідний фермерським господарствам, а ще більше великим агрофірмам, що більш як за чверть століття набрали реальну вагу.


Звичайно, що затягування з продовженням реформи було невигідне пайовикам, які за довгий час уже не всі дожили до скасування мораторію. Та й із успадкуванням паїв питання не завжди було простим. А всім іншим – вигідно!

З підвищенням продуктивності праці зменшувалася кількість безпосередньо зайнятих у сільському господарстві, незначно, але продовжувався відтік селян у міста, що є дуже давньою тенденцією не тільки нашої країни із самого початку створення міст як таких. Новітні великі бізнеси, що користувалися під час довгого мораторію на продаж землі підтримкою закону та влади, державними пільгами та кредитами, а також кредитами великих міжнародних організацій, досягли певних успіхів. У взаємодії з місцевою владою великий бізнес також мав переваги. Деякі навіть настільки набралися кредитів, у тому числі через "свої" банки, що не змогли їх повернути (О. Бахматюк). Були замінені старі інфраструктура та технічне забезпечення, вироблена значна частина ВНП, якісно та кількісно здійснений експорт.

Новостворений фермерський рух розвивався у менш сприятливих умовах, але й він отримував певні пільги в оподаткуванні, закупці техніки. Саме йому мала би держава допомагати в першу чергу. За затвердженою Кабміном державною концепцією розвитку фермерства України фермер мав отримати можливість піти в банк та під заставу своїх 100 гектарів узяти ресурс на розвиток господарства і за десять років викупити в банку свою землю. З 2018 року фермерам надавалася фінансова допомога на розвиток господарств, був знижений ЄСВ. Земельний банк із забезпеченням 360 мільйонів євро (фінансував ЄС) мав бути створений до 2019 року. Але на даний час банку немає, а фінансування програм скорочене. Також, як я писав, організація "Всеукраїнський конгрес фермерів" (Т. Висоцький) керує Укрдержфондом, який розпочав сумнівну оптимізацію програми підтримки фермерів. Це дуже погані сигнали саме перед практичним початком роботи за новим законодавством.

У той же час продуктивність (урожайність у першу чергу) збільшувалася далеко не настільки, як бажалося нам, громадянам, та реформаторам, наприклад, із Всеукраїнської аграрної конфедерації (Л. Козаченко).

Нині тіньовий земельний ринок оцінюють в десятки мільярдів доларів. І це влаштовувало дуже багатьох, у тому числі ряд партій, що були і є у парламенті. А тепер із новим законодавством, яке, окрім новітніх "Слуг", підтримала більшість опозиційних партій демократичного спрямування, всі проблеми будуть виноситися на поверхню та, звичайно, загострюватись.

Реформа передбачає передавання земель державної власності за межами населених пунктів (крім земель, на яких розташовані об'єкти державної власності) у комунальну власність територіальних громад. Дуже добре знаю конкретні труднощі передавання об’єктів інфраструктури із одної форми власності в іншу. Будемо мати надію, що будуть швидко розроблені всі необхідні підзаконні акти з цих питань. Треба врегульовати питання переважного права на придбання земельної ділянки та спрощення процедур, пов'язаних із земельною документацією.

Передбачені реалізація прав на землю державної та комунальної власності на електронних аукціонах через систему ProZorro та врегулювання питання дотримання переважного права при продажу земельних ділянок з аукціонів.

Органи місцевого самоврядування також будуть здійснювати просторове планування території громади в межах населених пунктів і за їх межами.

Отже, як би не ламалися списи навколо земельної реформи, організовані як деякими патріотами, так і п’ятою колоною, як би не виступали опоненти (аж до антисемітських випадів типу того, що якщо все погано, то винуваті, як завжди, євреї,- а ви знаєте, хто у нас зараз президент), Україна практично готується до фінального етапу земельної реформи. А як він спрацює, поки що не знає ніхто.
Чи запрацює швидко проєкт Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, що на 50% має наповнюватися коштами міжнародних донорів і на 50% – урядом, велике питання.

ЛДПУ визначає подальший рух реформи як переважний розвиток малого та середнього фермерства. Тому ми виступаємо за розширення програм державної підтримки фермерства.
Також, знаючи, що реформа передбачає не тільки продаж-купівлю паїв, що має бути процесом виключно добровільним, а продаж землі, що закріплена за державою (і саме це є насправді головним моментом!), що міг би піти швидше, ми маємо наголосити на необхідності у першу чергу створення державного Земельного банку як інституції. Саме ця інституція має здійснювати контроль за якістю земель, за правильним їх використанням! У кожній області повинні бути її відділення. Повинні бути у неї достатньо широкі повноваження аж до вилучення неправильно використовуваних земель судовим шляхом. Партія завжди вважала, що такий контроль вкрай необхідний, але мораторій та тіньовий оборот земель, у тому числі державних, відсували в часі практичне створення такого банку.

Те, що зараз пропонується державою,- інститут повноважних "контролерів" при ОТГ,- дуже слабка пропозиція.

 І наостанок. Наші колеги на різних ресурсах надають різні поради власникам паїв. Серед власників та їх дітей та онуків є достатньо людей грамотних, і процес має йти спокійно. До того ж, на відміну від продажу державної землі, буде довгим.
Є виключна можливість діючих орендарів скуповувати землю за ціною на їхніх умовах. Для них не встановлено обмежень щодо концентрації землі. Дехто буде скуповувати землю, формуючи такий собі первинний "ринок", щоби перепродувати її на вторинному ринку за вищою ціною чи заробляти на тепер уже своїх наділах, ще піднімаючи цю ціну. Тобто цим зможуть займатися не тільки великі компанії.
У той же час деякі власники землі (чи їх спадкоємці) хотіли би припинити орендні відносини та почати обробляти землю одноосібно. От саме цьому можуть сприяти товариства власників землі.
Позитивні приклади самостійного господарювання, як і негативні приклади концентрації земель у великих орендарів можуть призвести до подальших змін законодавства. Ні держава, ні ОТГ зараз не можуть бути набувачами прав власності на земельні ділянки. Тобто і зміни до Конституції будуть можливі.
Власники вірять, що з відкриттям ринку вони зможуть припиняти договір оренди й робити із землею що завгодно, але орендар може не дати власнику згоди на її продаж, а запропонована ним низька ціна не влаштовуватиме власника. Але за Земельним кодексом України без згоди орендаря власник може продати земельну ділянку тільки родичу, що не змінює для орендаря статусу ділянки.
Збільшенню пропозиції ціни посприяють прибутковість та кредитний ресурс. Банки зможуть кредитувати орендаря під заставу тої самої землі. А це спільний договір із власником, який ще не дуже цікавий звичайному банку.
Це може бути під силу тільки великому спеціалізованому державному банку, про який ми вже говорили.
Заборона орендарем продажу землі орендодавцем дещо загальмує ринок. Тому реальний напрямок розвитку може бути також і у самостійному господарюванні самих власників та їх товариств.

Лібералізм: теорія і практика
Новини ЛДПУ
 
Новітня історія ліберальних демократів у форумах


© 2005 Ліберально-демократична партія України.
Прес-служба ЛДПУ: press_ldpu@ukr.net. Для зауважень та пропозицій: reklama_ldpu@ukr.net
У разі використання матеріалів сайту посилання на www.ldpu.org.ua є обов'язковим.
Розробка та дизайн УРА Internet