Головна Контакти Карта сайту




02 грудня, 2020
Ліберально-демократична партія України
UKR     RUS     ENG
Свобода кожного - основа свободи всіх


Партія
Лібералізм: теорія і практика
Партійні новини
Інститут Лібералізму
Запитання і відповіді
Світлини
Голосування
Проекти

Вхід



Яків Гольденберг:До побачення, пане Якове,- каже президент! Вітаємо, пане Кириле, і не забувайте золоте правило, кажуть ліберали

03.08.2020

Яків Гольденберг /
Версія для друку
До побачення, пане Якове,- каже президент! Вітаємо, пане Кириле, і не забувайте золоте правило, кажуть ліберали
Яків Гольденберг
Є немало визнаних усіма речей, під які історія не так просто знаходить виконавців.

Наприклад, ліберальних партій на просторах колишнього Союзу народилося немало, у тому числі перевертнів типу ЛДПР та ЛДПБ. Надалі політиків стало набагато менше, на відміну від політологів. Зрозуміло, під популістичні проекти захоплення влади легше знайти ресурс.

Ми разом із головою Ліберально-демократичної партії Афганістану (Національний Конгрес Афганістану) Іссою Ісакзаєм чотири роки тому визначили позиції партій щодо різних питань сучасності, у тому числі відносно можливості створення антикорупційного альянсу ліберальних партій Європи та Азії.

Антикорупційне гасло потім використали популістичні "Слуги", а нам, щоби лише підійти до постановки цього питання серед лібералів, знадобився ряд запитів, консультацій. Надалі треба було мати ресурс для організації великих яскравих форумів. Зрештою, подібні великі альянси нині можливі як мінімум під парасолькою Євросоюзу. В Азії ж наші добрі друзі - дуже рідкісні політики.

А от аналітики ліберальної у світі, незважаючи на нападки різних ворогів, поки що вистачає. Навіть наші старі знайомі з "Країни ліберальної" збереглися, хоча зворотній зв’язок із сайтом щез. Правда, у їхню фейсбучну спільноту будь-хто може зайти. І наш друг Іван Тарасов строго питає їх, хто ж такі ліберали, а вони мовчать.

Добре, що думка не щезає, але хтось має взятися і за важкі справи.

Ліберальна думка дуже схудла в РФ, дається взнаки еміграція з Мордору - майже як у часи "філософських пароплавів". Серед економістів ще залишається бренд Російської економічної школи. Цікаво, що А. Обіжаева з РЕШ під час польотів "чорного слона" ковіду нагадала "Країні ліберальній" і нам (маю надію, п. Кирилу Шевченку також) про мислителя минулого, чиї ідеї є актуальними саме в цей час.

Був такий британський публіцист Уолтер Беджет (1826-1877), що сформулював знамените правило про те, як повинні діяти центральні банки під час кризи. Він був головним редактором The Economist, заснованого ще у 1843 році його другом, тестем і банкіром Джеймсом Вілсоном.

Дохідливо і з почуттям гумору Беджет писав про економіку, британської монархії, релігії, філософії, державному управлінні, еволюції та банківській системі. Цікаво, що він умів просто пояснити складні поняття динамічних процесів. У наш час Маргарет Тетчер назвала Беджета одним з кращих фінансових оглядачів в історії. Беджет був також серйозним економістом і соціологом, пропагував ліберальний принцип еволюційного розвитку суспільства на основі свободи вибору.

Золоте правило Беджета таке: для підтримання стабільності в час кризи та паніки центробанки повинні бути готовими надавати банківські займи тільки на таких умовах: без обмежень, під високий відсоток, під заставу з найякіснішою оцінкою активів.

Федеральна резервна система США дотримувалася цього постулату навіть під час кризи 2008 року. Для зменшення відсоткових ставок вона викуповувала з ринку лише цінні папери з вищим рейтингом.

Багато проблемних банків не розраховується за боргами, і ми це бачили в Україні. А якщо власники банків кредитують самі себе, результат очевидний.

Шукаючи дешеві кредити для привілейованих компаній, субсидії на безперспективні проекти, роздаючи гроші населенню, запускають верстат у прямій або непрямій формі. Це змішування монетарної та фіскальної політики, що призводить до колапсу економіки та безконтрольної інфляції.

Єдине, що хочу зауважити з цього приводу: за можливості певна оперативна підтримка людей та, зрештою, внутрішнього ринку загалом, саме "роздачею" грошей зовсім не протирічить сучасній ліберальній економіці, хоча принципові лібертаріанці і проти цього.

Деякі лібертаріанці, коли при владі не були, виступали принципово і проти встановлення мінімальної заробітної платні у державі. Потім вони змінили свою думку. Не буду вказувати на конкретних осіб, яких я поважаю, але ми завжди казали, що підприємці в Україні, що економлять на заробітній платні, повинні мати такий закон і зрозуміти, що своєю жадібністю вони не повинні провокувати працівників, і, зрештою, не стискувати без того невеликий внутрішній ринок.

А зараз усі мають відчувати, що знаходяться на одному пароплаві з іншими.

НБУ начебто "почистив" нашу банківську систему, але може ще раз стикнутися з кризою неплатежів за кредитами і погіршенням балансів.

Дехто намагається протидіяти золотому правилу Беджета. Навіть ФРС США частково відходить від традиції. У "ломбардному списку" можна знайти і компанії з сумнівними рейтингами, і цінні папери, забезпечені кредитами різної якості, і облігації муніципалітетів і штатів, що знаходяться на межі банкрутства, і навіть облигації біржових інвестфондів.

Крістін Лагард оголосила про масштабну скупку облігацій банків і компаній, а також збільшила кредити ЄЦБ банкам за суттєвого розширення пулу заставних цінних паперів.

Усе це може стерти грань між монетарною та фіскальною політиками.

Америка та Європа, думаю, зможe таким чином упоратися з літаючим слоном, а Україні, конкретно п. Шевченку, можна побажати не забувати золоте правило Беджета, навіть коли тебе дуже просить президент.

Лібералізм: теорія і практика
Партійні новини
 
Новітня історія ліберальних демократів у форумах


© 2005 Ліберально-демократична партія України.
Прес-служба ЛДПУ: press_ldpu@ukr.net. Для зауважень та пропозицій: reklama_ldpu@ukr.net
У разі використання матеріалів сайту посилання на www.ldpu.org.ua є обов'язковим.
Розробка та дизайн УРА Internet