Головна Контакти Карта сайту




22 листопада, 2017
Ліберально-демократична партія України
UKR     RUS     ENG
Свобода кожного - основа свободи всіх


Партія
Лібералізм: теорія і практика
Партійні новини
Інститут Лібералізму
Запитання і відповіді
Світлини
Голосування
Проекти

Вхід



Яків Гольденберг: Літера проти духу

11.09.2017

Версія для друку
Громадськість України вже більше 10 років із захопленням споглядає такий собі полегшений варіант Французської революції, коли, наприклад, проти тимчасових союзників замість гільйотини застосовуються більш м’які та набагато різноманітніші засоби. Під час процесу отримали інтервенцію, подолати яку поки що нема кому. Про наполеонівські завоювання у сучасному світі марить саме інтервент, і це ще гірше.

Поліція Львівської області як ніколи оперативно відкрила кримінальне провадження за фактом прориву кордону п. Саакашвілі та особами, що його супроводжували (законними громадянами – депутатами та не депутатами, у тому числі ветеранами боротьби з інтервенцією, яка має поки що назву АТО) та внесла в ЄРДР відомості за “очевидними” ознаками злочину (ч. 1 ст. 332 „незаконне переправлення осіб через державний кордон України“, а також "посягання на життя працівника правоохоронного органу”).

Не буду нагадувати, до яких операцій, смішних і не дуже, вдавалися "органи", щоби завадити новоявленому громадянину світу повернутися в Україну. А може навіть, щобитаким креативним штибом “провести”революціонера в Україну?!

Вічний революціонер, а нині генпрокурор Юрій Луценко заявив, що організатори та керівники "незаконного перетину кордону" будуть притягнуті до відповідальності. До того буде дана оцінка дій владних інституцій чомусь не за весь час конфлікту п.п. Порошенка та Саакашвілі, а тільки у подіях 10 вересня.“Борючись за владу, прихильники Саакашвілі знищують державу. Хто не згоден — спробуйте прорвати грузинський чи британський кордон”,- каже він. А чому ж у нас так легко спробувати?

П. Аваков, який не курує прикордонників, які “не знали”, що робити у цій ситуації, а зараз буде вимушений якось вирішувати питання, запропонував Саакашвілі й всім, хто незаконно перейшов кордон, негайно або прибути у пункт пропуску "Шегені" й пройти процедуру оформлення, або прибути до підрозділу Міграційної служби. Вже можна сміятися, спитаєте ви. Чесно, не знаю. Купу супротивників Міхо він ще раніше заблокував. Хоч це добре. Цікаво, чи буде розслідування щодо замовників візиту ті тушок на кордон.

“Це самогубне руйнування інституціональності", - сказав п. Аваков. А от про це треба було думати раніше. І у першу чергу кому? Безумовно, президентові.

Після променаду та трапези у Львові з п. Садовим п. Міхо сказав:"Не було ніякого прориву… мене взяли на руки і перевели через кордон. Це зробив народ України... Ніякий закон бариг не перешкода". А що ж тодіперешкода? Думаю, право. Або дійсно виразна воля народу.

П. Міхо обіцяє їхати до Києва. Чи не до міграційної служби? Чи на Майдан?
Отже, ситуація приймає майже незворотні риси. З особистого конфлікту президента та колишнього губернатора вимальовується конфлікт груп, що записали себе до реформаторів.

А хто як дивиться на цей конфлікт?

Президент тепер, можливо, бачить конфлікт між своєю “фюрерською” партією, офіційними союзниками та неофіційними нейтралами з умовнокажучи, ПР, з однієї сторони, та новоявленною “фюрерською” партією п. Саакашвілі, “Самопоміччю” “Батьківщиною”, а також депутатами-єврооптимістами, яких він, скоріше за все, вважає зрадниками, що нормально, бо всі вони були у виборчому списку БПП. І, довівши ситуацію до політичного протистояння, вважає за можливе взятии усіх супротивників “на живця” та упоратися з ними силою держави.

П. Саакашвілі, скоріше за все, “на крилах революції” продовжує конфлікт із президентом, а надалі нічого конкретного не планує.
П. Тимошенко радіє новим можливостям боротьби зі старим супротивником. П. Садовому тепер легшее зміцнювати свої позиції, переважаючи тиск на нього.

Багато сил на це дивиться зі сторони. Зрештою, дехто розуміє, що чого варте. Наша партія, отримавши у свій час запрошення особисто від п. Міхо до співпраці, як європейська ліберальна партія відгукнулася та запропонувала подальше спілкування для узгодження позицій та спільних дій, після чого було довге мовчання п. Саакашвілі та його тоді ще прото партії. “Сила людей” останні дні проводить внутрішні теоретичні заходи. До речі, п. Ляшко аж до прибуття п. Саакашвілі був жорстко проти нього, а зараз замовк.

Треба сказати, що в цю погану ситуацію в нашій країні завів нас саме президент. Те, що особисто п. Міхо не тільки не виправдав його надій, і не тільки пішов проти “благодійника”, але й удався до ряду недружніх дій, проблема президента, а потім і його партії, тобто суто політична. А звинувачення та образи треба або терпіти, або відбивати у судовому порядку.

І щодо дій президента та підпорядкованої йому влади я вбачаю деякі важливі моменти.

Не буду говорити про особисті риси президента, що подобаються чи не подобаються людям. Точно відомо про його працездатність та аналітику. Але не вважаю правильним постійно радитися з вузьким, не повністю владним на цей час, тобто безвідповідальним перед країною ”кабінетом“, і не радитися, наприклад, із повним складом РНБОУ. Можливо, це й призводить до помилкових рішень.

Ще важливішим я бачу постійний розрив між, так би мовити, духом і літерою. Між духом права та закону і літерами конкретних законів та підзаконних актів. Це проглядає постійно в діяльності української влади, причому від президента аж до клерка, уповноваженого карати та переслідувати. Вибіркове правосуддя, використання суперечливостей у законодавстві – це постійна практика влади. Від застосування податкового законодавства силовиками та податківцями до шаленого бюрократичного вихору папірців НАЗК, які вони самі й придумали, протии партій, щодо яких нема жодних конкретних питань стосовно фінансування, і аж до боротьби з громадськими активістами-антикорупціонерами. Що ж, не знало відомство, яке оформляло громадянство п. Міхо, про всі його проблеми у Грузії?! Прекрасно знало. І президент усе знав. І, може, правильно зробили, що надали!

Коли почнете, любі друзі, користуватися духом закону та здоровим глуздом, тільки тоді почнуться справжні реформи. Для початку визнайте свої помилки та виправте їх.

А поки що одна особа у Московії ловить шалений кайф від боротьби його особистих ворогів між собою.

Лібералізм: теорія і практика
Партійні новини
 
Новітня історія ліберальних демократів у форумах


© 2005 Ліберально-демократична партія України.
Прес-служба ЛДПУ: press_ldpu@ukr.net. Для зауважень та пропозицій: reklama_ldpu@ukr.net
У разі використання матеріалів сайту посилання на www.ldpu.org.ua є обов'язковим.
Розробка та дизайн УРА Internet