Ліберально-демократична партія України
https://www.ldpu.org.ua/liberalism/56bb482702b7d/

Адам Кузнєц: Ще раз про нову економіку

10.02.2016, 18:24
Інститут лібералізму після перерви продовжує серію публікацій для молодих людей, що цікавляться економікою. Зрештою, подібно політиці, економіка вже зацікавились ними.

Писали ми колись про приватні острови, надалі більш теоретично - про парадигму власності, потім – про споживчу поведінку, тобто урахування "людського фактора". Останнім часом голова партії дещо написав про деолігархізацію, боротьбу з корупцією.

В майбутньому проекті нашої молоді НЕШ(нова економічна школа) бажано зосередитись саме на найновіших економічних теоріях, дослідженнях, явищах. Про теорії нобелевських лауреатів бажано знати раніше.

Як я завжди казав, нова економіка неекономна в принципі. Виникає вона перманентно і характерна двома процесами, які відбуваються одночасно: зростання інновацій та мінливість споживання. Економіка інтелектуального споживання(вражень, інтелекту, примхи) викликає до життя новіпродукти та сервіси.

Виникла навіть така міждисциплінарна дисципліна, як нейроекономіка (а на її базі нейромаркетинг), що має відповісти на питання, як саме людський мозок приймає економічні рішення. Є так книга Роберта Шіллера "Нейроэкономічна революція" (2014).Займаються цими питаннями біологи (!).

У Вищій школі економіки нашого супротивника (Росії) вже є центр нейроекономіки і когнітивних досліджень (думаю, що підпорядковується не тільки керівництву школи). Василь Ключар, кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник цього центру, виступав на політ.ру. Не буду зупинятися на суто біологічних теоріях, які ділянки мозку за що відповідальні, а трохи розповім про деякі дослідження.

Строго кажучи, нейроекономіка - це підрозділ нейробіології. Історично він склався в результаті інтересу нейробіологів до економіки як до науки. Є спроби запозичувати теорії, моделі з економіки в нейробіологію.

Є розділ нейроекономіки, який вивчає вплив оточуючих на наш мозок, те, як ми підкоряємося стадному інстинкту. Є причина (можливо, еволюційна) для того, щоб іти за більшістю - це адаптивно і корисно. Слідувати за більшістю розумно, тому що більшість тестує різні варіанти рішень. Це дешеве рішення питань, особливо у стабільному середовищі. Якщо генерується сигнал "помилки", нейроекономісти можутьпевним чином передбачати по цьому сигналу, змінить людина свою думку у бік оточуючих чи ні.

Намагаючись методологічно зрозуміти, як в нашому мозку втілено прагнення йти за оточуючими, нейробіологи навіть намагаються впливати на ті чи інші ділянки мозку. Подобаються нам чи ні таки експерименти, вони проводяться. От у Данії спостерігали за тим, як людина змінює свою думку в бік думки оточуючих. Вивчалися реакції мозку, пов'язані з нейромедіатором,- хімічною речовиною допамін. Піддослідні приймали речовину, яка збільшує концентрацію допаміну, і люди ставали конформістами на певний час.

Були експерименти Соломона Аша, коли піддослідний був повинен відповісти на просте питання, а перед ним шість поспіль піддослідних дають неправильну відповідь. По обличчю людини було видно, наскільки вона здивована. І в такій ситуації більшість людей дає неправильну відповідь.

Коли ви бачите в рекламі, що стільки-то мільйонів копій, наприклад, музичного диску, продано, - 86 % вважає, що мільйон людей не може помилятися.

Але моделі показують, що, коли середовище змінюється, сильний конформізм призводить групу до вимирання. Є посил на якісь старі цінності, старі норми поведінки, а життя змінилося. У цьому сенсі думка більшості, яка намагається жити за старими законами в новому середовищі, може бути згубною.У популяції є певний відсоток неконформних людей, які розхитують ситуацію, пропонують альтернативи, і досліджується, як саме меншість впливає на більшість. Є теорії у соціальній психології, які кажуть, що ми по-іншому сприймаємо інформацію від меншості, більш докладно її аналізуємо, а до більшості ми просто примикаємо, не думаючи.

Можливо, є люди, генетично більш схильні до нонконформізму, причому мозок не отримує допамінового ефекту від згоди з більшістю. Дослідження, проведене в Японії, вивчало мозок людей, які люблять бути унікальними, показали, що ряд областей мозку у них дійсно відрізняється.

Такий сигнал, можливо, спрацьовує, коли експерти впливають на групипідлітків. Наприклад, вивчалися, наскільки впливають оточуючі на їх думку про музику.

Дослідження ризиків - одне з популярних у нейроекономіці, яка дивиться на прийняття рішень, як на гру ансамблю нейронних популяцій в різних областях мозку. Одна з теорій каже, що є дві області, пов'язані з прийняттям рішення в ситуації ризику. Одна з них - область, що в популярній літературі називається “центр задоволення”. Дійсно, область активна, коли ми отримуємо задоволення, очікуємо чогось приємного. Активність цієї області змушує нас ризикувати. Наприклад, є цікаве дослідження, в ході якого чоловікам пред'являлися еротичні фотографії (вони активують той же центр задоволення), і люди дійсно починали більше фінансово ризикувати. Є інша область, яка називається “острівцева кора”, вона активується, наприклад, коли ми відчуваємо біль. Ця область пов'язана з нелюбов'ю до ризику. Одна з домінуючих теорій сучасної нейроекономіки говорить про те, що, ризикнете ви чи не ризикнете, залежить від відносної активності цих двох областей: одна змушує вас ризикувати, інша - уникати ризику. У людей різне ставлення до ризику. Люди, які ризикують у фінансах, бувають нетолерантні до ризику в особистому житті, у соціальних відносинах. Немає єдиного поняття ризику.

Є дослідження, які показують, що при руйнуванні певних областей мозку (за травм, операцій, наприклад) люди стають дуже ризикованими. Спеціально це не робиться, хоча від сусідських фахівців відповідних служб можна чекати всього. Орбітофронтальна кора знаходиться якраз над нашими очима. Люди з її руйнуванням, по-перше, дуже ризиковані, по-друге, у них високий коефіцієнт інтелекту. Вони раціональні за нашими уявленнями, але нераціонально поводяться. Зазвичай ми не дуже любимо ризик: скажімо, кілька неприємних фінансових наслідків наших рішень (фірма збанкрутувала) змушують нас уникати цієї фірми. Такі люди - гіперраціональні, вони цілком можуть ще раз вкласти гроші в ту ж фірму. У них порушені емоції, вони можуть бути ефективними в деяких ситуаціях. У ситуаціях інвестування на довгострокових ринках такі люди можуть бути більш ефективні, ніж звичайні: вони не чутливі до втрат. Звичайна людина дуже чутлива до втрат,- програє гроші на ринку та починає уникати ризику. Гіперраціоналісти не чутливі до емоційних наслідків, вони продовжують інвестувати там, де дійсно раціонально інвестувати. Але вони можуть поводиться дивно в елементарній ситуації. Наприклад, ви домовляєтеся з такою людиною про бізнес-зустріч, для вас це дуже просте завдання: у якому кафе зустрітися. У неї це займе півгодини, він почне перераховувати всі можливі ресторани: в цьому ресторані занадто висока ціна, цей далеко від метро, ​​тут змінився шеф-кухар, а там він нещодавно отримав неприємне відчуття від атмосфери.

Дослідники, що вивчають гендерні відмінності, кажуть, що відмінності всередині статі більші, ніж відмінності між статями. Ви вважаєте, наприклад, що жінки більш емоційні, емоційні рішення у них більш виражені. Але ви знайдете гіперраціональних бізнесвумен з чоловічими кліше і абсолютно рвучких емоційних чоловіків.

Деякі механізми, особливо пов'язані з роботою мозку, у статей працюють трошки по-різному.
Є дослідження щодо впливу тестостерону у чоловіків при прийнятті рішень. Кожен може спробувати провести на собі такий експеримент: поміряти різницю довжин другого і четвертого пальця - це буде обсяг тестостерону, який був у вашої мами, коли вона вас виношувала. Цей гормон впливає на схильність до ризику. Причому була знайдена кореляція між доходами трейдерів на Лондонській біржі і співвідношенням пальців саме у чоловіків. Чим більше асиметрія, тим більше тестостерону було у вашої мами, тим більш ризиковано ви поводитеся. Додатково вивчався ранковий обсяг власного тестостерону. З одного боку, просто вплив співвідношення пальців на доходи трейдерів, на їх ризикованість. З іншого боку, ранковий рівень власного тестостерону у взаємодії з спадковими характеристиками. Щодо ранкового тестостерону була виявлена ​​ залежність: занадто великий рівень призводив до занадто великих ризиків, занадто маленький - до недостатніх ризиків.
У жінок ці процеси йдуть дещо по-іншому. Схильність до ризику може бути зовсім у різних ситуаціях - фінансові ризики, соціальні ризики, ризики, пов'язані з дітьми, з сім'єю, - тут немає якогось загального поняття, що таке ризик. Зрозуміло, що жінки менш ризиковані, особливо в особистих відносинах. Але, можливо, є області, де жінки більш ризиковані, ніж чоловіки.

В нейроекономіці вивчаються незвичайні відмінності між чоловіками і жінками. Наприклад, великий напрям - це кооперація і порушення кооперації. В економіці важливий момент довіри.
Було доведено, що чоловічий мозок отримує задоволення, коли він бачить, що людина, яка порушила його довіру, отримує больові електричні шоки. У жінок такого немає. У жінок більш емпатічним мозок, вони набагато більше співчувають людині, що відчуває біль. Безумовно, є відмінності.

Не досліджені етнічні відмінності. На фінансових ринках, на ринку програмістів є успішними представники старих культур, таких як Індія і Китай.

Завершити таку пунктирну розвідку можна побажанням молодим економістам цікавитися різними новими дослідженнями, особливо між науковими, але не сприймати нічого, як догму, бо економіка не є точною наукою.
© 2005 Ліберально-демократична партія України.
Прес-служба ЛДПУ: [email protected]. Для зауважень та пропозицій: [email protected]
У разі використання матеріалів сайту посилання на www.ldpu.org.ua є обов'язковим.
Розробка та дизайн УРА Internet