Головна Контакти Карта сайту




29 March, 2024
Ліберально-демократична партія України
UKR     RUS     ENG
Свобода кожного - основа свободи всіх


Партія
Новини ЛДПУ
Кандидати та активісти
Лібералізм: теорія і практика
Інститут Лібералізму
Голосування
Фотоархів
Запитання і відповіді

Вхід



Зеєв Українець: До нових перемог у боротьбі з ксенофобією!

23.02.2012

Версія для друку
Чомусь згадав я нещодавно, як прикольні близнюки п.п. Капранови, які мені були симпатичні ярмарковою організацією продажів своєї літпродукції, якось щиро вирішили допомогти п.п. Красовицькому, Мирському та Фельдману у рішучій боротьбі з ксенофобією, вже не в українській історії або в українській літературі, а в шкільній програмі з зарубіжної літератури.

Цікаво, що згадані троє панів борються рішуче проти ксенофобії у виступах, тривіальних статтях (особливо п. Фельдман), але жодного питання у співдружності з освіченим громадянством ніколи не вирішували практично. Не вміють і не хочуть. А такі пани, як Колесніченко, вже майже герої Росії з віртуальної боротьби з фашизмом на неросійських теренах.

Але зараз не про них. Усім своїм широченним українським подвійним серцем близнюки з гумором, як їм здається, найщиріше підтримали вищезгаданих панів у рішучій боротьбі, яку ті почали з романом "Чорний ворон" Василя Шкляра. Але ж не помітили, як "по приколу" не пожаліли заради красного слівця й самого п. Шкляра, та це теперка вже їхні проблеми.

Згадали близнюки Лермонтова, Толстого щодо кавказьких народів. Могли би й розширити список за рахунок Пушкіна, Достоєвського (якщо читали) та ще багатьох авторів. Могли би в цьому контексті згадати й самого Шевченка, з більшим правом - публіцистичні опуси Пчілки.
Зате стосовно ще більш іноземного автора, ніж Лермонтов,- Вальтера Скотта вони попустували досхочу, смачно процитувавши декілька "антисемітських" місць із "Айвенго". Не виключаю, що ці місця близнюкам сподобалися, на що наводить надмірність прикладів. Хоча останнє, можливо, як єврейська, так і українська риса.

Але не думаю, що хтось послухає ці "поради" та викине з програм учбових закладів зі світової літератури В. Скотта. Хоча Діма Табачник зміг би?

Зрештою, самі пустуни мені не дуже цікаві. Але більш серйозні розмови навколо літератури, а надалі, можливо, навколо сучасних реалій могли би дійсно призвести до певного осмислення співбуття людей різних ідентифікацій.

Та вже більше 20 років я дивлюсь на цей вільний процес співбуття, раніше невільний, формалізований та фальсифікований "ленінською національною політикою", та бачу, що все крутиться на одному й тому ж місці. Бо люди на поверхні "бульйону" ті ж самі, нічому не вчаться, придумати нового нічого не хочуть, хорошого чужого досвіду не потребують.

Лібералізм: теорія і практика
Новини ЛДПУ
 
Новітня історія ліберальних демократів у форумах


© 2005 Ліберально-демократична партія України.
Прес-служба ЛДПУ: [email protected]. Для зауважень та пропозицій: [email protected]
У разі використання матеріалів сайту посилання на www.ldpu.org.ua є обов'язковим.
Розробка та дизайн УРА Internet