Головна Контакти Карта сайту




25 квітня, 2019
Ліберально-демократична партія України
UKR     RUS     ENG
Свобода кожного - основа свободи всіх


Партія
Лібералізм: теорія і практика
Партійні новини
Інститут Лібералізму
Запитання і відповіді
Світлини
Голосування
Проекти

Вхід



Валерій Бебик:Енеїда – метрополія Шумеру?

16.12.2007

Валерій Бебик, доктор політичних, кандидат психологічних наук, проректор Університету „Україна” / Українська правда, 10.12.2007
Версія для друку
"Еней - був парубок моторний,
Еней - був хлопець, хоч куди, козак..."

(І.Котляревський)


Храм Бога Трояна в м.Бергам (колишній Пергамон) в Анатолії (Сучасна Туреччина)

Як ви думаєте, чому це мідно-кам'яний вік (VI тис. до н.е.), у тому числі й український (ґрунтовно досліджений В.Даниленком [4 ]), називається енеолітом?

Офіційний римський історик Тит Лівій у своїй "Історії Риму" свідчив про заснування столиці Римської імперії нащадками троянського царя Енея, який після одруження на дочці аборигенного італійського царя Латина - Лавінії, став на додаток ще й царем латинян [9 ].
І тут настає час задати собі запитання: "Чому це ісландський історик ХІІ ст. н.е. Сноррі Стурлусон у своїй праці "Сага про Інглінгів" називав Європу - Енеєю? [ 14 ]...

На нашу думку, допомогти у вирішенні цієї проблеми може звернення до протошумерських текстів Кам'яної Могили /Шу-Нун (ХІІ- ІІІ тис. до н.е.), в яких розповідається про Бога-творця Енліля.

Російський шумеролог А.Кифішин, якому вдалося розшифрувати чимало надписів з печер цього найдавнішого храму планети, вважав, що цивілізація Кам'яної Могили (Запоріжжя), була "метрополією" і Шумера, і багатьох інших центрів "писемних культур"... " [6 , с.524].

Таким чином, враховуючи надзвичайно важливу роль в прадавньому українському суспільстві Бога-творця Енліля, ми можемо висловити гіпотезу, що мешканці тогочасної України цілком вірогідно могли називати свою країну Енеїдою, так що І.Котляревський, напевно-таки, мав рацію...

Принаймні, випадків, коли плем'я, род, країну називали іменем свого лідера (бога, жреця, вождя) в історії зафіксовано дуже багато. Додамо до цього лише той факт, що в перекладі з латини ім'я Еней означало - мідний (той, що знав мідні технології?)...

Ім'я цього ж бога Енліля фігурує і в багатьох історико-археологічних джерелах стародавнього Шумеру (V-ІІІ тис. до н.е.), локалізованого в басейні річок Тигр і Євфрат (сучасний Ірак).

Цікаво, що царів в стародавньому Шумері називали енсі, хоча використовувався для іменування титулів правителів шумерських міст-держав ще й титул лугаль (від їхнього походження з Лугані/Луганщини?) [3].

Але для нас, не так вже й важливо, із Запоріжжя чи Луганщини походили шумерські царі. Все це - територія сучасної України, на якій життя не переривалося щонайменше останніх 40 тис. років [1 ], на відміну від територій, що лежать на північ від України - льодовики почали розтавати там лише 8-10 тис. років тому [10 ]. Для нас найважливішим є зовсім інше.

Відомий сходознавець Л.Васильєв стверджував, що загадка шумерів і досі не розгадана і додавав, що "...шумерська мова значно відрізняється від групи семітських мов, поширених серед більшості древніх мешканців близькосхідної зони" [3 , т.1, с.84].

Свого часу було доведено (Е.Церен, 1966р.), що корінні шумери мали негроїдні риси обличчя, а в царських могильниках були поховані особи, що мають ознаки "нордичної" раси.

Більше того, царів Ура (одного з шумерських міст-держав) в останню путь "чомусь" проводжали на санях (як, до речі, і перших єгипетських фараонів) [15 , с.173]. - І чого б це у засушливій Месопотамії з'явився такий дивний звичай поховань своїх вождів?..

Отже, Л.Васильєв пише, що шумери - не є аборигенами Месопотамії. Е.Церен уточнює, що й шумерська еліта була не аборигенного, а "нордичного" (читай - "арійського") типу. А їхній співвітчизник А.Кифішин - переконливо доводить вторинність шумерської культури по відношенню до культури праукраїнської (Енеїди - В.Б.).

Отже, маємо всі підстави на сенсаційний висновок: малою батьківщиною шумерів (принаймні, їхньої арійської верхівки) була, швидше за все, територія сучасної України!

УКРАЇНСЬКА БАТЬКІВЩИНА СВІТОВИХ РЕЛІГІЙ

Історики стверджують, що на території України знаходиться найстаріший (ХІІ-ІІІ тис. до н.е.) храм планети - Кам'яна Могила/ Шу-Нун, навколо якого формувалося перше протодержавне утворення предків сучасних українців.

За свідченням дослідників "доісторичних" цивілізацій (росіянина Л.Васильєва та українців О(лег). Крижанівського та О(лег). Білоуська) храм в ті часи був не тільки місцем звернень до Бога.

Він водночас був і певним адміністративно-політичним та державотворчим чинником: резиденцією вищої жрецької та світської еліти, зерносховищем, науковою обсерваторією, школою, майстернею для виготовлення мідної (згодом - бронзової та залізної) зброї та знаряддя праці. А на Стародавньому Сході храм був ще й тюрмою для рабів, що працювали на потреби храму.

Аналіз базових міфів провідних світових релігій показав, що практично всі вони ґрунтуються на міфах української Кам'яної Могили / Шу-Нун, які старші за міфи Авести (зороастризм), Ригведи (індуїзм) чи Біблії (іудаїзм, християнство) на кілька тисяч років!
Теж саме - і з релігійними символами.

Як свідчить В.Мойсеєнко, нещодавно у Львові археологи знайшли зображення гілки (символізує істинність) і хреста (символ правителя або головного заняття), які були нанесені на ріг північного оленя ще в ХІІІ-ХІІ тис. до н.е. (за 10 тисяч років до утвердження цього символу у християнстві)!

А, починаючи з VI тис. до н.е., ми у великій кількості зустрічаємо на керамічних виробах трипільців зображення хрестів, тризубів-берегинь (символів язичництва - православ'я, а згодом - християнства), півмісяців (іслам), та символів Інь і Янь (конфуціанство).

Тому-то й не варто дивуватися твердженню російського дослідника В.Дьоміна: "Археологічні і археографічні пам'ятки однозначно підтверджують генетичну спорідненість доіндоєвропейської, протокитайської і древньоєгипетської культур".

Додавши до цього свідчення істориків та археологів В.Даниленка, В.Верстюка, О.Дзюби та В.Репринцева, що індоєвропейська спільнота сформувалася на території сучасної України у 10 - 7 тис. до н.е., ми маємо підстави для висновків, що Україна, насправді, є прабатьківщиною більшості світових релігій світу!

ЕНЕЇДА

Мідно-кам'яний вік (VI тис. до н.е.) в науковому середовищі прийнято іменувати енеолітом. Ви не задумувались, чому?..
Римський історик Т.Лівій (І ст.) писав про заснування столиці Римської імперії нащадками троянського царя Енея. Цікаво, чи не так, столиця величної імперії була заснована не корінним етносом?..

Перші 260 років в Римі царювали не місцеві аборигени - латини, а етруски (як свідчить І.Кузич-Березовський, вихідці з України).
А перші 300 років існування Римської імперії, як свідчить Дж.Шира, державною мовою в імперії була грецька мова...
І до всього цього спитаємо себе: "Чому це ісландський історик С.Стурлусон (ХІІ ст.) у своїх сагах називав Європу - Енеєю?
Пояснити таке "випадкове" співпадіння допоможуть матеріали печерних архівів Кам'яної Могили /Шу-Нун, в яких згадується Бог-творець Енліль.

Розшифровка цих архівів російським шумерологом А.Кифішиним дала йому підстави зробити висновки, що цивілізація Кам'яної Могили (праукраїнське цивілізація) була "метрополією" і Шумера, і багатьох інших центрів "писемних культур".

А, враховуючи роль Бога-творця Енліля (творець-родоначальник!), ми маємо підстави вважати, що наші предки цілком могли називати свою країну Енеїдою (країна Енліля?), оскільки в прадавні часи існувала традиція називати род, плем'я, країну за іменем свого бога, жреця, вождя.

Додамо лише, що в перекладі з латини ім'я Еней означає - мідний (той, що знав мідні технології?)...

ШУМЕР

Ім'я цього ж Бога Енліля згадується і в історико-археологічних пам'ятках Шумерської цивілізації (V-ІІІ тис. до н.е.), що знаходилась в басейні річок Тигр і Євфрат (сучасний Ірак).

Царі в стародавньому Шумері носили титул енсі, хоча використовувався й титул лугаль (від їхнього походження з Лугані?). Титул енсі, як свідчать вчені, був більш вагомим.

Із Запоріжжя чи Луганщини були родом шумерські царі - справа не принципова. Все це - Україна, в якій життя не переривалася щонайменше 40 тис. років, у той час, як північ Європи (Енеї), ще 10 тис. років тому була схожа на сучасну Антарктиду з 2-кілометровим шаром льоду над поверхнею землі.

Відомий російських знавець Стародавнього Сходу Л.Васильєв стверджував, що загадка шумерів і досі не розгадана, і що "...шумерська мова значно відрізняється від групи семітських мов, поширених серед більшості древніх мешканців близькосхідної зони".
Було також свого часу доведено (Е.Церен), що корінні шумери були негроїдного типу, а в царських могильниках археологи знайшли осіб "нордичного" (читай - арійського) типу.

Більше того, шумерських царів в останню путь "чомусь" проводжали на санях (як, до речі, і перших єгипетських фараонів). - Цікавий "національний звичай" в країні, де не буває снігу, чи не так?..

Отже, Л.Васильєв (який довів, що арії у ІІ тис. до н.е. вийшли з берегів Дніпра) свідчить, що шумери - не є аборигенами Двохріччя. Е.Церен додає, що шумерська еліта була - "нордичного" типу. А А.Кифішин - доводить вторинність шумерської культури по відношенню до культури праукраїнської (Енеїди - В.Б.).

Висновок- на поверхні: малою батьківщиною арійської еліти шумерів була територія сучасної України!

ТРОЯ

Стародавній Шумер, на думку А.Кифішина, вплинув на культурне життя Трої, оскільки порівняльна дешифровка шумерських і троянських текстів засвідчила: "...Троянські надписи епохи Трої ІІ (2600-2450 рр. до н.е.) мають явні ознаки спорідненості з протошумерськими". (Від себе підкреслимо, що шумерські тексті - старші).

Можливо, це суто географічні та лінгвістичні "випадковості"?.. Ажніяк! Результати археологічних досліджень, проведених в Малій Азії / Анатолії (Троя!), Сирії (Угарит), на Кипрі, Сардинії (Італія), на острівній (Крит, Родос) і материковій Греції та в Єгипті (Луксор) свідчать про зворотне.

Як довів археолог В.Клочко, характер знайденої та викарбуваної на рельєфах будинків та гробниць в цих країнах зразків зброї (круглі щити, списи і короткі, заточені з обох боків мечі) однозначно свідчить про її походження з Північного Причорномор'я (Сабатинівська археологічна культура)!

А згадана вище Сабатинівська археологічна культура (Кіровоградська, Миколаївська, Одеська області), як свідчить О.Білоусько, є прямою спадкоємицею трипільської культури.

І в цьому зв'язку навряд чи є випадковістю, що археологічна наука серед восьми локальних груп трипільської культури, зокрема, виокремлює і Троянівську локальну групу трипільської культури (та ж сама Кіровоградська область!).

Своєю чергою, не зайвим буде нагадати, що Троя (ІІІ тис. до н.е.), була заснована значно пізніше виникнення трипільської культури (VІ тис. до н.е.).

До речі, ще в 1903р. З.Рагозіна писала, що напівбожественний герой античних міфів Геракл є "перетвореним типом вавілонського (постшумерського - В.Б.) Гільгамеша". Отже, А.Кифішин своїми розшифровками лише підтвердив те, що неупереджені історики знали ще більше 100 років тому!

Але мова тут іде не лише про археологічну, лінгвістичну, але й релігійно-міфологічну спорідненість. Надписи в одній з печер Кам'яної могили зберегли міф про троянську війну: про десятилітню війну двох родів, про царство мишей, про "вигнаних жінок".

Змісти міфів схожі, але запорізький текст є старшим щонайменше на дві тисячі років за троянський (античний) міф! Неймовірно - Трої ще немає, а міф про троянську війну вже є!..

Взявши до уваги, що троянці були вихідцями з України, все стає на свої місця. Вони прийшли в Анатолію (сучасна Туреччина) із своїми міфами, формами суспільного устрою та матеріальної культури.

Отже, троянська війна відбувалася не в Трої (Анатолії), а в Приазов'ї? - Принаймні, стає зрозумілим, чому амазонки допомагали троянцям у війні з ахейцями - одним з основних богів у "матріархалок"- амазонок був Бог Троян!

Чому Троя?

У споріднених зв'язках українців і троянців можна переконатися, звернувшись до відомої літературно-історичної пам'ятки "Слова о полку Ігоревім". Руські князі там, зокрема, іменуються автором Дажьбож'їми онуками. А сам князь Ігор - онуком Трояна!

Отже, все стало на свої місця. Троянське плем'я, що заселило свого часу Анатолію (там і досі в місті Бергам/Пергамон стоїть храм Бога Трояна), теж походить від племінного Бога Трояна, як і ті українці, що залишились на своїй прадавній землі - Україні!

Сам же Бог Троян був водночас богом землі, підземелля і неба (ще один символ тризуба?). І хтозна, чи не він спорудив знамениті Троянові вали, що боронили стародавню Україну від ворогів?.. І чому це прізвище Троян і досі так поширене в Україні?...

"Випадковость"? - Навряд чи, оскільки наявність більш ніж 3-х фактів швидще свідчить про тенденцію.

У будь-якому випадку висновки російського сходознавця А.Кифішина слід визнати обгрунтованими: Троя, будучи певною правонаступницею Шумеру (який успадкував культуру Енеїди), "запозичила" елементи своєї релігійно-філософської культури Стародавньому Єгиптові та Античній Греції.

Таким чином, ми переконуємося, що між Енеїдою, Шумером, Троєю, Єгиптом, Грецією і Римом історія протягнула міцний цивілізаційний ланцюг. І на ньому явно проглядається родовий штамп "maide in Ukraine"!

МЕГАЛИТЫ

Мегалиты: Все мегалиты Мальты были сооружены во трипільська Богиня вторую половину Халколита (медного века) (3800-2500 до н. э.). Планы этих культовых сооружений имеют долгую историю развития, начиная от простой формы трилистника (например, Джгантийа и Мджар) и заканчивая большими храмами, состоящими из шести апсид, как например, центральный храм в Храм Хаджар ИмТаршине. Некоторыестены третьего храма из комплекса Таршин покрыты искусной резьбой, там же находится вырезанная из известняка двухметровая статуя Богини Плодородия. – (дуже схожа на трипільських Богинь!!! – В.Б.)




ЛІТЕРАТУРА:
1 . Березанська С.С. та ін. Давняя історія України.- К., 1997.
2. Білоусько О. Україна давня: євразійський цивілізаційний контекст. - К., 2002.
3. Васильев Л.С. История Востока. - М., 1998.
4. Даниленко В.Н. Енеолит Украины. - К., 1974.
5. Демин В. Звездная судьба народов России. - М., 2002.
6. Кифишин А.Г. Древнее святилище Каменная Могила. Опыт дешифровки протошумерского архива ХІІ-ІІІ тыс. до н.э. Т. 1. - К., 2001.
7. Классен Е.И. Новые материалы для древнейшей истории славян… - М., 1854; СПб., 1995
8. Клочко В.І. Народи моря і Північне Причорномор'я // Археологія. - 1990. - №1.
9. Ливий Тит. История Рима от основания города. В 3-х томах. - М., 2005.
10. Матузова Е.А. Древнескандинавские географические сочинения. - М., 1986.
11. Повесть временных лет // Под ред. и с предисл. В.П.Андриановой-Перетц.- М.; Л.- 1950.- Ч.1.
12. Рагозина З.Л. История Мидии, второго Вавилонского царства и возникновения Персидской державы. - СПб., 1903.
13. Ричка В. Княгиня Ольга. - К., 2004.
14. Стурлуссон Снорри. Круг земной.- М., 1980.
15. Церен Э. Библейские холмы. - М., 1966.
16. Янович В. Наследие тисячелетий. - К., 2006.
17. Энциклопедия "Слова о полку Игорева" в 5 т. - СПб, 1995.

Лібералізм: теорія і практика
Партійні новини
 
Новітня історія ліберальних демократів у форумах


© 2005 Ліберально-демократична партія України.
Прес-служба ЛДПУ: press_ldpu@ukr.net. Для зауважень та пропозицій: reklama_ldpu@ukr.net
У разі використання матеріалів сайту посилання на www.ldpu.org.ua є обов'язковим.
Розробка та дизайн УРА Internet