Юрій День: Пройде й це

Чомусь багатьох людей, що не мали відношення до президента та його партійного проекту, надзвичайно цікавить, скільки членів нового уряду мають пряме або опосередковане відношення до „Нашої України". Нагадаю, що окрім конституційної квоти, президент за домовленістю подав кандидатуру міністра внутрішніх справ. І все інше: міністри, що не впливають на економіку, хлопці, що мають опосередковані зв’язки, тощо,- результат домовленості двох „переможців". НУ в „антифризовій" коаліції, від якої подана кандидатура прем’єра, немає. Нової коаліції „національної єдності" досі (чи вже) немає, і НУ досі (чи назавжди) знаходиться у положенні певної речовини в ополонці. І це вже нецікаво.

Не дуже приємно бачити в уряді деякі одіозні постаті. Прямо скажемо, що для економіки не є доцільним анонсоване відновлення ряду пільг. Але все проходить, пройде й це. Багато втрачали, щось іще втратимо. Найгірше- втрачаємо час.

Ми завжди говорили, що для регіоналів не мають значення ті чи інші ідеологічні та навіть світоглядні речі. Має значення тільки груповий інтерес. Ну що ж, нині він збігається з суспільним. Маріонетки перетравили кошти і мовчать. Замовкли і доморощені псевдотеоретики розколу країни. А президент оперативно підписав закон, що дозволяє іноземним військовим брати участь у трьох навчаннях на території України. Верховна Рада попереднього скликання двічі не ухвалювала цей Закон. Його відсутність не дозволила провести у червні навчання "Сі-Бриз" за участі американських військових, що супроводжувалося протестами прихильників Партії регіонів і ряду їх маріонеток. Для держави, що претендує на певну цивілізованість, прогнозованість щодо дотримання домовленостей, це була цілковита ганьба. Я вже не кажу про прямий збиток від цих заворушень. Хто заплатить за них? Скажена баба Наталя, архетипи з „Союзу православних громадян", нахаби з „Прориву", громадське збіговисько „АнтиНАТО" з п. Кравчуком? А, може, краще заплатять їх багаті наймачі?

Зате економіка повинна бути...їхньою. Вже готуються до перепродажу деяких банків. Хтось щось купить, хтось щось продасть. Аби без примусу, і не за безцінь. Аби не їздили бандити і не пропонувати підприємцям продавати ресторани, СТО... Можливо, нарешті під тиском обставин запрацює Фонд майна. Щось капне і в бюджет.

Серьожа Грабовський роздумує, як країна буде святкувати День Свободи, який має відзначатися щорічно 22 листопада на ознаменування початку Помаранчевої революції, яка, за словами президента, дала Україні справжню незалежність. А як відзначати 15-річчя самої незалежності? Те, що я не піду на офіціоз, точно. Якщо буде все нормально, зустрінемось у колі асоціантів „За міжнаціональний мир і злагоду в Україні" на лоні природи в Гідропарку. Як сказав Серьожа, "вільними від" і "вільними для".

Хочу ще процитувати цього непересічного колумніста, шо пропонує звільнитися від пієтету перед "світочами нації", щодо яких, до речі, у нас, лібералів, нічого подібного ніколи й не було. Він каже про „сонм нотаріально завірених академіків, членів Спілки письменників, народних артистів та заслужених діячів всього на світі". І далі... „Національна академія наук більшістю голосів у травні обрала своїм член-кореспондентом Юрія Левенця, одного із головних архітекторів... виборчого беспредєлу... академіки вважають, що це норма для світоча вітчизняної науки.... Про "золоті акордеони", які насправді "лабають" під "фанеру", чи "знаних письменників", котрі спершу розвалюють Спілку на замовлення однієї з "футбольних" партій, а потім оперативно вишукують новому президенту предків серед запорозьких кошових, говорити зайве". Щодо фанери- то правда. Фахівці перевіряли.

Про якість наших „світил" ми завжди писали і не створювали кумирів. Знали ціну і „легендарним героям", про що попереджали деяких колег.

Час піни... Володимир Климчук каже, що й на піну є певний дефіцит. Так її багато треба. Тож читаймо, пишімо, робімо справжнє. Все пройде, а щось залишиться.

Тому, шановні ліберали, бережіть себе та готуйте світ до кращого.